Page 10 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ

4

міжособистісні відносини в колективній діяльності, наприклад у спільній
ігровій (Ю. Л. Ханін, 1975); порушення функціональних взаємин усередині
спортивного колективу (Ю. А. Коломейцев, 1975); твердий стиль керівництва
спортсменів з боку тренера (Ю. А. Коломейцев, 1977), мікросоціальні середкові
ситуативні впливи (Ю. Л. Ханін, 1977).
Слід зазначити, що так само, як і в загальній психології, у спортивній
психології терміни «стрес» і «психічна напруженість» розглядаються нерідко як
2
синоніми, хоча і тут традиція приписує терміну «стрес» негативний зміст .
Вплив психічної напруженості на психіку, якісні особливості й
ефективність діяльності спортсмена різні вчені оцінюють по-різному: одні
вважають, що вона є тільки негативним фактором і веде до тимчасового
зниження функцій (П. Б. Зільберман, 1973; С. А. Разумов, 1975), інші, навпаки,
указують, що психічна напруженість підвищує ефективність діяльності у
відповідальні моменти (Л. М. Аболін, 1975; Ю. Н. Лисенко, 1975), треті
стверджують, що при тривалому впливі вона перетворюється з позитивного
фактора в негативний (А. В. Родіонов, 1975; А. Д. Ганюшкін, 1975), нарешті,
деякі думають, що психічна напруженість як позитивно діючий фактор може
підсилюватися і досягати такого ступеня, коли вона вже дезорганізуюче
впливає на спортсмена і стає стресом (В. Л. Марищук, 1975).
Серед факторів, що визначають вплив психічного стресу на спортсменів,
виділяють різні індивідуально-психологічні й особистісні особливості і
насамперед так називану емоційну стійкість.
Розуміючи емоційну стійкість як здатність спортсмена до збереження
високої психічної і фізичної працездатності при дії сильних емоційних факторів
(стресорів), більшість учених природу стійкості до стресу зв’язують з
індивідуальними розходженнями у властивостях нервової системи і

темпераменту. Однак, як показують наші дослідження, залежність діяльності в
умовах психічної напруги від особливостей нейропсиходинаміки не можна
розглядати однозначно-факти свідчать про те, що властивості нервової системи
і темпераменту визначають вплив його на спортсмена не самі по собі, не прямо
і безпосередньо, а в залежності від цілого ряду індивідуальних і особистісних
особливостей - мотивів і відносин особистості, соціального статусу,
особливостей психічних процесів і т.д.

3.Психічний стрес і спортивні змагання
3.1. Змагання в спорті як джерело психічного стресу

Найважливішим методологічним принципом пояснення психічних явищ
є аналіз через діяльність. А. Н. Леонтьєв указує: «Реально ж ми завжди маємо
справу з особливими діяльностями... окремі конкретні види діяльності можна
розрізняти між собою по якій завгодно ознаці: по їх формі, по способах їхнього
здійснення, по їх емоційній напруженості, по їх тимчасовій і просторовій
характеристиці, по їх фізіологічних механізмах і т.д. Однак головне, що

2 Див., наприклад: Психологія спорту вищих досягнень. Під ред. А, У,
Родіонова. М., Фис, 1979.