Page 9 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ

11

норадреналіна в крові в 11 гімнасток. Результати досліджень показали, що
перед змаганнями вміст адреналіну був у дев'ятьох випадках підвищене й у
двох випадках знижено. Вміст норадреналіна в сімох випадках підвищений й у
чотирьох випадках знижений. Відношення вмісту норадреналіна до змісту
адреналіну підвищувалося в шести випадках, знижувалося в чотирьох. По
психологічних ознаках А. А. Виру установив, що в чотирьох випадках
передстартовий стан приймав форму бойової готовності, у чотирьох-стартовій
апатії, у трьох — передстартової лихоманки. В усіх випадках стартової апатії
відношення вмісту норадреналіна до вмісту адреналіну знижувалося. При
бойовій готовності вмісту норадреналіна в крові підвищувалося.
Отже, ситуація спортивних змагань викликає в діяльності ендокринних
залоз зрушення, аналогічні зрушенням при стані стресу, а виходить,
розглядається як стресогена.

Але стрес у спортивній діяльності викликається як фізіологічними,так і
психологічними стресорами. Однак організм людини, реагуючи на стрес-вплив,
не розмежовує стресори. Спортивні ситуації викликають і психічний і
фізіологічний стреси.
Тривалий час багато дослідників стресу головним чи єдиним стресором у
спорті вважали фізіологичне навантаження. У дійсності психічні фактори в
спорті – більш сильні стресори. Тому ступінь стресу варто оцінювати на основі
комплексного й одночасного вивчення психічних і фізіологічних компонентів.
На думку ряду дослідників, ситуація спортивних змагань є стресовою
насамперед тому, що відбувається дуже значна розбіжність тим часом, які
задачі перед спортсменом у даних змаганнях поставлені і які можливості для
їхньої реалізації він у даний час розташовує. Задачі, що перевищують
можливості спортсмена, — основна причина виникнення стресу в змаганнях.

При цьому не просто об’єктивні труднощі розв’язуваної задачі, а
насамперед вірогіднісна оцінка спортсменом можливості її виконання є
основною причиною виникнення напруги. Так, Ю. Я. Кисельов (1970)
спробував представити емоційний стрес у спортсмена перед стартом як
функцію величини потреби в досягненні мети і суб’єктивної оцінки імовірності
досягнення її (ця оцінка виникає в результаті відображення у свідомості
спортсмена, по-перше, його готовності до змагання і, по-друге, відображення
передбачуваних і реальних умов діяльності, у тому числі представлення про
підготовленість супротивників). Головною причиною емоційного стресу,
указує Ю. Я. Кисельов, стає суб’єктивна імовірність визначеного підсумку
майбутнього змагання. При цьому виразність емоційного стресу тим вище, чим
менше спортсмен упевнений у точності свого прогнозу.
Серед інших факторів, що сприяють виникненню психічного стресу в
ситуації спортивних змагань, виділяють об’єктивні труднощі діяльності (В. П.
Мерлінкін, 1973), перенапруга фізичних і фізіологічних функцій (О. В.
Дашкевич, 1973), виникнення негативних емоційних переживань (О. А.
Чернікова, 1970). Останнім часом з’явилися роботи, у яких досліджуються
соціально-психологічні причини виникнення стресу в умовах спортивних
змагань: міжособистісні конфлікти (М. П. Будовскій, 1975); неадекватні