Page 11 - ИЗУЧЕНИЕ СТРЕССА В СПОРТЕ

5

відрізняє одну діяльність від іншої, складається в розходженні їхніх предметів»
(1975, с. 102).
На думку А. Ц. Пуні, спортивна діяльність являє собою одну з таких
«особливих», історично сформованих, соціально обумовлених різновидів
активності людей. Характеризуючи спортивну діяльність і відзначаючи її
специфічні особливості, А. Ц. Пуні насамперед указує на її екстремальний
характер. «Екстремальність умов діяльності - характерна риса сучасного
спорту, кульмінаційним моментом у якому є змагання, насичене напруженою
боротьбою за досягнення перемоги над суперником» (1972,с. 160).
Отже, основною особливістю діяльності в спорті є регулярна психічна
напруга високого ступеня. Ця напруга обумовлена участю в спортивних
змаганнях, що, як правило, насичені боротьбою рівних під силу супротивників і
завжди вимагають максимальної напруги всіх духовних і фізичних сил
спортсмена.
На екстремальний характер спортивної діяльності, особливо в її
головній ланці - змаганні, указують як на найважливішу особливість усі вчені,
що працюють в області психології фізичного виховання і спорту (А. Ц. Пуні,
1959, 1972, 1973, 1976; П. А. Рудик, 1964, 1973, 1977; Т. Т. Джамгаров, 1979; А.
А. Лалаян, 1960, 1974; О. А. Чернікова, 1961, 1970; С. М. Оя, 1967; Е. П. Ільїн,
1972; А. В. Родіонов, 1973; Ю. Я. Кисельов, 1973; А. Д. Ганюшкін, 1972, і ін.), а
також у суміжні галузі - теорії і методиці фізичного виховання і спортивного
тренування (Л. П. Матвєєв і А. Д. Новиков, 1976), спортивній педагогіці (В. В.
Бєлорусова, 1974; А. А. Тер-Ованесян, 1978) і соціології (Н. И. Пономарьов,
1974).
Які ж основні особливості сучасного спорту, що визначають його
стресгенний характер і істотно впливають на психіку спортсмена?

По-перше, характерною рисою спорту сьогоднішнього дня є бурхливий
ріст спортивних результатів. Це виявляється не тільки у відновленні колишніх
спортивних досягнень, але й у прискоренні темпів їх росту. Відійшли в минуле
ті часи, коли світові рекорди «жили» кілька десятків років. Наприклад,
видатний негритянський спортсмен Д. Оуєне (США) установив у бігу на 60 м
світовий рекорд — 6,6 с - у 1935 р. Він тримався 40 років! Цей рекорд був
побитий лише в 1975 р. на легкоатлетичному матчі СРСР — США. К. Аутлин
пробіг цю дистанцию за 6,4 с. Зараз рекорди «живуть» часом кілька місяців
(наприклад, у стрибках у висоту в чоловіків, де рекорд постійно росте
зусиллями В. Ященко, Д. Стоунза, Р. Байльшмідта, Я. Вшоли). Стрімке
зростання результатів, зрозуміло, висуває підвищені вимоги не тільки до
фізичної, технічної, тактичної, вольової підготовленості спортсмена, але і до
його психіки. Природно, «ціна» результата досить велика і викликає стан
стресу при спробі досягти його.
По-друге, великі змагання проходять зараз, як правило, у запеклій
боротьбі рівних під силу суперників. Розжарення спортивної боротьби
настільки великий, що переможців від спортсменів, що не зайняли призові
місця, відокремлюють лише незначні частки секунди, кілька сантиметрів, соті і
навіть тисячні частки вічка. Так, на XIII Олімпійських іграх у Лейк-Плесіде