Page 67 - Г
P. 67

рис.  3.6,  б,  де  y,  у*  -  вихідна  змінна  виконавчого  пристрою
                            регулятора (наприклад, витрата регулюючого середовища) і її
                            задане значення; y в -  збурення, зв'язана з некерованою зміною
                            витрати  регулюючого  середовища;  W иу  (р)  –  передавальна
                            функція виконавчого пристрою регулятора;
                                             '
                                           W об (p ) W об (p  / ) W иу  (p ).
                            Рівняння для регульованої величини в цьому випадку прийме
                            вигляд
                                        W  (  ) p                W  '  (  ) p
                              ( x  )      c         y  ( *  )      об         y  (  )  x  (  ),
                                   1 W  c (p )W иу (  ) p    1 W  р (p )W иу (  ) p  в  в
                                   Як  видно  з  рівняння,  така  система  має  значно  більш
                            низьку  точність  у  порівнянні  з  попередньою,  тому  що,  по-
                            перше, відтворює програму зміни y*(τ), а не х* (τ), і, по-друге,
                            не  компенсує  вплив  х в(τ)  на  керовану  величину.  Система
                            програмного  регулювання  в  цьому  випадку  залишається
                            незамкненою по відношенню основної керованої величини х.
                                   У  той  же  час  замкнена  система  програмного
                            регулювання  має  ряд  недоліків.  Якщо  на  вхід  такої  системи
                            подати детермінований вплив виду
                                                            n
                                                        x (*  )  a  ,
                                                             0
                            де  a , a ,..., a   -  коефіцієнти;  υ=0,  1,  2,  ...,  п,  то  усталена
                                     1
                                          n
                                  0
                            помилка статичної системи може бути визначена за формулою
                                                         dx  ( *  )  c  d  2 x  ( *  )
                                     x     c  x  ( *  )  c          2            ...,     (3.23)
                                      уст
                                                       1
                                             0
                                                           d        ! 2  d  2
                            де c 0 ,c 1 ,c  - коефіцієнти помилок, причому
                                       2
                                                    1          1  c     1
                                                   c    ;c       ;  2      ;...,
                                              0
                                                  1 k  c  1   D    2    D
                            де k c –  коефіцієнт підсилення розімкненої системи; 1/(1 + k с) –
                            коефіцієнт статизму;  D ω –   коефіцієнт добротності статичної
                            системи  по  швидкості,  рівний  відношенню  постійної
                            швидкості  зміни  задаючого  впливу  до  усталеної  помилки;
                             D    dx (*   / )  x уст d ; Dε –  коефіцієнт добротності статичної
                            системи по прискоренню  D       d  2 x  ( *  / )  x уст d  2 .
                                   З  рівняння  (181)  випливає,  що  якщо  задаючий  вплив
                            постійний,  тобто  x * (  )  a ,  то  усталена  помилка  статичної
                                                         0
                            системи дорівнює постійній величині
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72