Page 23 - 157
P. 23

Якщо  X  –  випадкова  величина,  то  довільна  функція  g(X)  також  є
                  випадковою  величиною.  Тоді  математичне  очікування  цієї  функції,  що
                  позначається M{g(X)}, визначається співвідношенням
                                                             
                                               M{g(X)} = g         xfx  dx .                       (1.2)
                                                             
                                                             
                         Математичне         очікування      M{g(X)}       є    результат      імовірнісного
                  усереднення  функції  g(x),  тобто  усереднення  її  з  вагою,  рівною  функції
                  щільності імовірності f(x).
                         Математичне  очікування  M{g(X)}  для  заданого  виду  функції  g(X)  і
                  функції щільності є деяке невипадкове число.
                         Скориставшись  поняттям  математичного  очікування,  вкажемо  ряд
                  числових характеристик випадкової величини:
                         а)  початковий  момент  k-гo  порядку  m k{Х}  є  математичне  очікування
                                      k
                  функції g(X) = X :
                                                                     
                                               m       MX  X  k   x k   f  dxx  .             (1.4)
                                                  k
                                                                     
                         Зокрема, якщо k = 1, одержуємо математичне очікування (чи середнє
                  значення  –  середнє,  як  і  раніше,  у  імовірному  змісті)  самої  випадкової
                  величини X:
                                                                   
                                               m    MX    X    x   f   dxx   m ;             (1.5)
                                                 1                                  X
                                                                   
                         б) центральний момент k-го порядку m k{X} є математичне очікування
                                              k
                  функції g(X) = (X – m х) :
                                                                     
                                                                k                k
                                            XMX      m          mx    f   dxx  .       (1.6)
                                          k                  X                X
                                                                      
                         Другий центральний момент μ 2{X}  називається дисперсією випадкової
                                    2
                  величини X і   і позначається D{X}:
                                    X
                                                             
                                                        2                2              2
                                 D   XMX      m         mx   f   dxx     .            (1.7)
                                                     X                X                 X
                                                             
                         Легко показати також, що
                                                        2                2
                                                       X    m 2   mX   X  .                        (1.8)
                                                  2
                         Величину      X         називають  середньоквадратичним  відхиленням
                                                  X
                  випадкової величини.
                         Математичне  очікування  m  і  середньоквадратичне  відхилення  σ X  (чи
                                  2
                  дисперсія   )  є  найбільш  вживаними  числовими  характеристиками
                                  X
                  випадкової  величини.  Вони  цілком  визначають  одну  з  найбільш  важливих
                  функцій  розподілу,  а  саме  так  званий  нормальний  розподіл.  Однак  і  для
                  інших  розподілів  ці  характеристики  дають  можливість  у  першому
                  наближенні  оцінити  характер  функцій  розподілу  і  вказують  центр





                                                                                                              19
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28