Page 22 - 157
P. 22

1) F(–∞) = Р {Х≤ – ?} =0 – як імовірність неможливої події;
                         2) F(+∞) =Р {Х ≤ + ?} = 1 – як імовірність достовірної події;
                         3) 0 ≤ F(x) ≤ l для всіх х;
                         4) F(x) – неубутна функція х, тобто F{x 2} ≥ F{x 1}, якщо х 2 > x 1 (рис 1.1).
                         За  допомогою  інтегральної  функції  розподілу  легко  визначити
                  імовірність  улучення  випадкової  величини  в  будь-яку  частину  області  її
                  можливих  значень.  Зокрема,  імовірність  улучення  безупинної  випадкової
                  величини в інтервал із граничними значеннями а і b дорівнює різниці значень
                  функцій  розподілу,  обчислених  у  цих  двох  точках,  тобто  Р{а<Х<b}  =
                  = F(b) - F(a); аналогічно Р{Х>а} = 1 – Р(а).
                         Будемо  надалі  припускати,  що  інтегральні  функції  розподілу
                  безупинних  випадкових  величин  диференційованих  по  всій  області  їхніх
                  можливих значень. Тоді закон розподілу імовірностей може бути описаний в
                  аналітичній  формі  за  допомогою  диференціальної  функції  розподілу
                  імовірностей f(x):
                                              dF  x        P x   X   x      x
                                      f    x        lim                      ,  x   0  .
                                               dx       x 0         x
                         Якщо Δх – досить мала величина, то
                                                          P x   X   x      x
                                                   f   x                    ,
                                                                   x
                  тобто  функція  f(x)  приблизно  дорівнює  відношенню  імовірності  влучення
                  випадкової величини всередину інтервалу (х, x + Δх) до довжини інтервалу

                  Δх. Тому  f(x) часто називають функцією щільності розподілу  імовірностей,
                  чи просто функцією щільності імовірностей. Основні її властивості наступні:
                         1) f(x) ≥ 0;
                             
                         2)  f   dxx   1;
                              
                              
                             
                         3)  f   dzz    F  x  (z — змінна інтегрування).
                              
                              
                         Знаючи  f(x),  легко  обчислити  імовірність  перебування  випадкової
                  величини всередині будь-якої частини з області її можливих значень:
                                                                  a  2
                                               P   Xa 1   a 2  f  dxx  ;                         (1.1)
                                                                   
                                                                  a
                                                                   1
                                                     a                           
                                        P   aX   f   dxx  ;    P   bX   f  dxx              (1.2)
                                                                                 
                                                     
                                                                               b
                         Геометрично зазначеним імовірностям відповідають відносні площі під
                  кривою функції f(x).

                    1.2. Числові характеристики випадкових величин і їхніх функцій розподілу

                         Основою  більшості  числових  характеристик  випадкової  величини
                  служить математичне очікування функцій випадкової величини.


                                                                                                              18
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27