Page 18 - 157
P. 18

своєрідну  «лотерею»,  витягши  з  урни  навмання  потрібну  кількість  карток.
                  Номера,  записані  на  витягнутих  картках,  вкажуть,  які  елементи  загальної
                  сукупності  повинні  бути  використані  для  наступних  вимірів.  Практично,
                  звичайно,  подібні  «лотереї»  не  проводяться,  а  для  організації  процедури
                  рандомізації використовуються таблиці рівномірно розподілених випадкових
                  чисел:
                          81       51       36      68       19      94       44       02      21       24
                          70       28       90      43       71      61       75       26      69       13


                          44       33       62      98       08      54       91       27      34       45

                          92       97       42      39       17      39       77       34      01       19

                          05       51       16      45       84      77       18       77      53       27

                          71       22       73      25       97      27       00       80      74       64

                          79       36       00      65       41      46       08       66      49       16

                          19       14       86      53       03      87       27       56      60       73

                          79       77       18      73       71      03       42       67      93       16

                          50       40       85      09       29      41       39       13      30       28

                         У подібних таблицях цифри можна групувати в багаторозрядні числа в
                  залежності  від  загальної  кількості  елементів  досліджуваної  сукупності
                  (тобто, можна використовувати по одній цифрі, якщо ця сукупність містить
                  не більше 10 елементів з номерами від 0 до 9; утворити двохрозрядні числа,
                  якщо  їхня  кількість  не  перевершує  100  –  номера  від  00  до  99  і  т.д.).
                  Рухаючись  по  таблиці  в  будь-якому  напрямку  (по  рядку  чи  стовпцю),
                  починаючи  з  довільного  місця  в  таблиці  і  виписуючи  по  черзі  числа,  що
                  відповідають  номерам  елементів  сукупності,  можна  з'ясувати,  які  з  них
                  витягаються для дослідження.
                         При  проведенні  різного  роду  експериментів  принцип  рандомізації
                  передбачає  випадковий  порядок  реалізації  дослідів,  тобто  випадковий
                  порядок реалізації рядків матриці плану. Використання такого, здавалося б,
                  найпростішого  прийому,  як  рандомізація  дослідів,  дозволяє  усунути  в
                  математичних  моделях  ті  чи  інші  зсуви,  викликані  дією  неконтрольованих
                  систематичних змінних.
                         Слід зазначити, що при практичній реалізації процедури  рандомізації
                  обов'язково  повинен  застосовуватися  деякий  об'єктивний  ймовірнісний
                  механізм  типу  описаної  «лотереї»  чи  таблиць  рівномірно  розподілених
                  випадкових чисел.
                         Принцип  оптимальності  планування  експерименту.  Цей  принцип  є
                  центральним  в  теорії  планування  експерименту.  Відповідно  до  нього  план
                  експерименту  повинен  володіти  деякими  оптимальними  властивостями  з
                  погляду визначеного, заздалегідь обраного, критерію оптимальності чи плану
                  сукупності подібних критеріїв.


                                                                                                              14
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23