Page 25 - 14
P. 25

28





















                З точки зору простоти математичного опису, об’єкт який розглядається, доцільно замінити
          деяким еквівалентним об’єктом, так як це показано на рис. 2.5, б, де введені такі позначення: V   -
          повний об’єм киплячої рідкої фази; V   - загальний об’єм пари в суміші, тобто в бульбашках і над
          рівнем рідини.
                Маса всієї рідини   ,PM  V     і її внутрішня енергія   ,PU  V     є функціями двох параметрів  P
          i V  . Це означає, що для опису динаміки проточного пароводяного об’єкта достатньо, застосувати
          два закони – збереження маси і енергії речовини.
                На основі закону збереження маси маємо
                                                d
                                                                              M  ,P  V   q   1  q .                                    (2.34)
                                                               2
                                               dt
                Допускаючи, що немає обміну енергії з навколишнім середовищем, і використовуючи закон
          збереження енергії, отримуємо друге рівняння математичної моделі об’єкта
                                             d
                                                                         U  ,P  V     q 1 i   q  2 i   G .                              (2.35)
                                                          1
                                                               2
                                             dt
                Для невеликих відхилень всіх параметрів об’єкта від величин в усталеному стані рівняння
          (2.34) можна лінеаризувати.
                При цьому врахуємо, що ентальпія в рівнянні (2.35) залежить від питомої енергії, тиску і
          питомого об’єму (див. ф-лу (2.32)). Ці змінні визначаються станом термодинамічної системи, тому
          ентальпія є функцією стану цієї системи. Отже,
                                                          
                                                i  i   ,P  .                         (2.36)
                                                 1  1    1
                Допустимо, що в (2.36) властивості вологої насиченої пари наближаються до властивостей
          ідеального газу. Внутрішня енергія ідеального газу і добуток  pv залежить тільки від температури
           . В свою чергу, температура кипіння   залежить від тиску P термодинамічної системи. Тому
            П                                 П
                                                       P
                                               i   i   i   .                        (2.37)
                                                    
                                               2

                З врахуванням залежностей (2.36) і (2.37) лінеаризуємо рівняння (2/34) і (2.35).
                                           d   M      M   
                                                      
                                                   P      V       q    q ,        (2.38)
                                                                      1
                                                                          2
                                           dt   P  0     V  0    
                                             
           d   U     U       0    0   i    0    i    0   0   i  
                                               1
                                                           1
                      
                   P      V     i  q   q      P   q      1    i   q   q      P   G .
                                                       1 
                                                                        2
                                                                            2
                                       1
                                   1
                                           1
           dt   P  0    V    0        P   0     1   0           P  0
             
                                                                                        (2.39)
                                                                                                .
           Знайдемо постійні величини (частинні похідні з індексом “нуль”), які входять в рівняння (2.38) і
                                                 (2.39).
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30