Page 25 - 14
P. 25
28
З точки зору простоти математичного опису, об’єкт який розглядається, доцільно замінити
деяким еквівалентним об’єктом, так як це показано на рис. 2.5, б, де введені такі позначення: V -
повний об’єм киплячої рідкої фази; V - загальний об’єм пари в суміші, тобто в бульбашках і над
рівнем рідини.
Маса всієї рідини ,PM V і її внутрішня енергія ,PU V є функціями двох параметрів P
i V . Це означає, що для опису динаміки проточного пароводяного об’єкта достатньо, застосувати
два закони – збереження маси і енергії речовини.
На основі закону збереження маси маємо
d
M ,P V q 1 q . (2.34)
2
dt
Допускаючи, що немає обміну енергії з навколишнім середовищем, і використовуючи закон
збереження енергії, отримуємо друге рівняння математичної моделі об’єкта
d
U ,P V q 1 i q 2 i G . (2.35)
1
2
dt
Для невеликих відхилень всіх параметрів об’єкта від величин в усталеному стані рівняння
(2.34) можна лінеаризувати.
При цьому врахуємо, що ентальпія в рівнянні (2.35) залежить від питомої енергії, тиску і
питомого об’єму (див. ф-лу (2.32)). Ці змінні визначаються станом термодинамічної системи, тому
ентальпія є функцією стану цієї системи. Отже,
i i ,P . (2.36)
1 1 1
Допустимо, що в (2.36) властивості вологої насиченої пари наближаються до властивостей
ідеального газу. Внутрішня енергія ідеального газу і добуток pv залежить тільки від температури
. В свою чергу, температура кипіння залежить від тиску P термодинамічної системи. Тому
П П
P
i i i . (2.37)
2
З врахуванням залежностей (2.36) і (2.37) лінеаризуємо рівняння (2/34) і (2.35).
d M M
P V q q , (2.38)
1
2
dt P 0 V 0
d U U 0 0 i 0 i 0 0 i
1
1
P V i q q P q 1 i q q P G .
1
2
2
1
1
1
dt P 0 V 0 P 0 1 0 P 0
(2.39)
.
Знайдемо постійні величини (частинні похідні з індексом “нуль”), які входять в рівняння (2.38) і
(2.39).