Page 33 - Міністерство освіти і науки України
P. 33

Лінійний  динамічний  об’єкт  називається  керованим,
                            якщо  існує  послідовність  керуючих  діянь  u   (kT 0 ) ,  яка  дає
                            змогу перевезти об’єкт з довільного початкового стану  (x     ) 0  в
                            кінцевий  за  обмежений  час,  який  дорівнює  n   періодам
                            квантування.
                                   Складена матриця
                                                                  n  1
                                      R c  G (T 0 ) F (T 0 ) G (T 0 )...F  (T 0 ) G (T 0 )              (2.37)
                                   називається  –  матрицею  керованості.  Необхідні  й
                            достатні  умови  керованості  об’єкта  визначається  наявністю
                            повного рангу цієї матриці.
                                   Модель об’єкта буде досяжною тоді і тільки тоді, коли
                            матриця  R  має ранг  rang  R c  m , де  m  – порядок матриці  F .
                                       c
                            На  підставі  (2.36)  можна  визначити  вектор  керуючих  діянь
                            при n    m :
                                                        1            m
                                               U m   R c  x (mT 0 )  F  (T 0 )x  ) 0 ( ,             (2.38)
                                   якщо  матриця  керованості  R   буде  не  виродженою,
                                                                   c
                            тобто det R c  0.

                                   Коли  R   має  ранг  m ,  то  з  (2.38)  дістанемо  n
                                            c
                            векторних  рівнянь  для  визначення  послідовності  керуючих
                            діянь,  за  допомогою  яких  об’єкт  перейде  з  початкового  в
                            бажаний  кінцевий  стан  (x  mT 0  ).  Якщо  n  m,  то  розв’язок
                            рівняння  (2.38)  –  не  існує,  а  при  n        m   він  буде
                            неоднозначним .

                                   Приклад 2.3 Дискретну  модель об’єкта керування, що
                            описується рівнянням (1.46), задано у вигляді
                                           2    0             5 . 1               1
                             x  (k  ) 1 T          x (kT  )        0 ( x  ), при  (x  ) 0  .
                                     0
                                            1    5 . 0  0     2                    , 2
                                   Знайдемо послідовність керуючих діянь для того, щоб
                              T
                             x  2 ( T 0 )  [  1  ] 1 . З (2.36) випливає, що
                                                2
                                      x  2 ( T 0 )  F  (T 0 )  ) 0 ( x  F (T 0 ) G (T 0 )  ) 0 ( u  G (T 0 )  ) 1 ( u  .
                                   Матриця керованості (2.37) матиме вигляд
                                                        5 . 1  3
                                                 R                  ; det R  . 2  25 ,
                                                  c
                                                        2      5 . 2   c
                            а вектор керуючих діянь на підставі (2.38) – вигляд
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38