Page 105 - 126
P. 105

РОЗДІЛ  4.   ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРОСТОРОВОГО
                             (ТРИВІСНОГО) НАПРУЖЕНОГО І ДЕФОРМОВАНОГО
                                                        СТАНУ.

                                          4.1   НАПРУЖЕНИЙ СТАН В ТОЧЦІ
                                 Розглянемо    найбільш  загальний  випадок  напруженого
                            стану,  який  зветься  просторовим  (об’ємним)  або  тривісним.
                            Як відзначалося в розд.1., напружений стан в довільній точці
                            тіла характеризується тензором напруг  ij. Зараз про цей факт
                            дещо докладніше.
                                 Уявимо  собі  довільне  просторове  тіло,  певним  чином
                            закріплене і навантажене системою сил Р і, що задовольняють
                            умовам  рівноваги.  Через  довільно  вибрану  в  тілі  точку  М
                                                                        
                            проведемо січну площинку з нормаллю  n . Очевидно, на ній
                            діє  деяке  напруження  ,  яке  може  бути  розкладене  на  два
                            напруження  –  нормальне   n  і  дотичне   n.  Якщо  змінити
                            орієнтацію площинки (нормаль n’), залишивши точку цією ж,
                            то  в  новій  площинці  теж  виявимо  напруження  ’  і  нові
                                              '
                            компоненти    '  , .
                                           n  n
                               Сукупність  напружень,  які  виникають  на  множині
                            площинок, що проходять через задану точку тіла М, назвемо
                            напруженим станом у точці. Наше завдання – встановити, як
                            змінюються  напруження  в  точці  залежності  від  орієнтації
                                                                       
                            січної площинки, тобто нормалі до неї  n . Зробити це можна
                            таким  чином.  В  околі  точки  М  виділимо  малий  об’єм  у
                            вигляді паралелепіпеда зі сторонами довжиною dx, dy, dz, осі
                            x,  y,  z  направимо  вздовж  ребер  (рис.4.1).  вважаючи  розміри
                            елемента  як  завгодно  малими,  внутрішні  сили  (напруження)
                            вважатимемо  рівномірно розподіленими по гранях.
                               Зауваження  1.  Загальна система позначень для напружень
                            така: нормальні напруження позначаються  хх або  х,  уу або
                             у,  zz або  z, дотичні - грецькою буквою  з двома індексами–
                            перший  індекс  визначає  нормаль  до  площинки  (грані),  а
                            другий – відповідає напряму дії.
                            Таким чином, маємо дев'ять компонентів напруженого стану в
                            точці:
                               -  нормальні напруження  х,  у,  z;
                               -  дотичні напруження   ху,  ух,  xz,  zx,  zy,  yz.



                                                           294
   100   101   102   103   104   105   106   107   108   109   110