Page 57 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 57

Хто не втрачає свою природу - довговічний. Хто помер, але не забутий, той –
               безсмертний. (Лао-цзи).

                     Завдання  1.      Утворіть  різними  засобами  словотвору    нові  слова  від
               наведених слів.
                         Кредит, місце, диктувати, їздити, море, гордий, ліс, хід, давати, сторона.
                      Завдання 2. Спишіть.  Знайдіть слова, утворені неморфологічним способом.
                      1.  Поет мусить виявляти не часткове і випадкове, а загальне і необхідне,
                         яке дає колорит і зміст всій його епосі.
                      2.  Не співає чорнобрива, стоя під вербою, не співає, - сиротою білим
                         світом нудить.
                      3.  Вміння зберегти надбане не менш важливо, ніж вміння надбати.
                      4.  Знаємо ми вашого брата.
                      5.  Наведені  факти дають підстави сумніватися в написаному.



                                 13  МОРФОЛОГІЧНІ  ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ

                      1.  Морфологічні синоніми.
                      2.  Категорія роду і числа.
                      3.  Власні й загальні іменники.
                      4.  Ступенювання прикметників та прислівників.
                      5.  Стилістичні функції займенників.
                      6.  Стилістичні аспекти дієслівних категорій.


                      Морфологія    (гр.morphe              “форма”,    logos    “учення”)  –  розділ
               мовознавства,  який  досліджує  структуру  слова,  його  форми,  частини  мови  та
               властиві їм способи й прийоми словозміни.
                      Стилістико-морфологічні  ознаки  стилів  української  мови  визначаються
               на  основі  експресивно-смислових  і  функціонально-мовних  особливостей
               морфологічних  явищ.  Стилістична  морфологія  розглядає    паралельні  і
               синонімічні    явища  та  принципи  добору  їх  для  точного  вираження  думок.
               Основним  об’єктом  стилістичної  морфології  є  морфологічні  синоніми,  які
               виражають відтінки граматичного значення.
                      Розрізняють такі основні види морфологічних синонімів:
                   1.  Афіксальні утворення (каменя – каменю, камені - каміння);
                   2.  повні (стягнені і нестягнені) форми прикметників і деяких займенників,
                      короткі форми прикметників (добра – добрая, та – тая, таку – такую);
                   3.  прості, складні і складені форми, утворені за допомогою службових слів
                      (досвідченіший – більш досвідчений, буду вивчати - вивчатиму);
                   4.  сучасні і архаїчні граматичні форми (полягли кістьми – костями, писала-
                      бим - писала);





                                                              57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62