Page 56 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

В українській мові існують ще й неморфологічні способи творення слів.
Лексико-семантичний спосіб. При такому способі творення похідне
слово утворюється шляхом зміни семантики твірного слова. У будові як
похідного, так і твірного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише
лексичне значення. Наприклад, слово коса може означати: 1. півострів у

вигляді вузької смуги суходолу; 2. заплетене в одно пасмо волосся; 3.
сільськогосподарське знаряддя.
Лексико-синтаксичний спосіб - це злиття сполучень слів в одне слово.
Наприклад, прізвище Меніжарко утворилось шляхом злиття особового
займенника мені та прислівника жарко. При такому способі творення лексичні
одиниці утворюються лише на основі синтаксичних словосполучень:
аніскілечки /а ні стілечки/, засвітла /за світла/, натщесерце /на тще серце/.
Морфолого-синтаксичний. Такий спосіб, як перехід слів з однієї частини
мови в іншу застосовується тоді, коли у мові відсутній лексичний паралелізм і
необхідна заміна однієї частини мови іншою. У таких словах змінюється
значення слова і граматична категорія. Одним з таких способів творення слів є
субстантивація (перехід частин мови в іменники). Субстантивовані слова
використовуються як терміни в науковому й публіцистичному стилях. У
науковому мовленні вони вживаються для означення абстрактних понять із
значенням приналежності: “Істотною особливістю сучасної народно-
поетичної творчості, як і сучасної літератури, є гармонійне сполучення
особистого і громадського.”
Перехід різних частин мови у займенники називається
прономіналізацією. У розряд займенників перейшли такі прикметники і
дієприкметники: відомий, окремий, цілий, повний, різний, даний, останній та ін.

Отже, зміни, які відбуваються у житті суспільства відбиваються й у мові.
За допомогою різних словотворчих засобів утворюються нові слова.

Вправа 1. Зіставте ряди слів, визначте, однакова чи відмінна семантика
цих слів. У якому випадку можна сказати про словотворення, словозміну чи
формотворення.
Книга, книги, книзі, книгу, книгою, /в/ книзі, книг, книгами.
Книга, книгар, книгодрукування, книголюб, книгоноша, книгообмін,
книжечка, книготорговий.
Вправа 2. Зробіть словотвірний аналіз слів у реченнях.
Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам
народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і
відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої (П. Тичина).
Бесіду слід вести так, щоб співрозмовника з ворога зробити другом, а не
друга – ворогом (Піфагор).
Той, хто знає людей – розсудливий. Той, хто знає себе – освічений. Той,
хто перемагає людей – сильний. Той, хто перемагає самого себе – могутній.
Кому знайомий достаток – багатий. Хто діє з наполегливістю - володіє волею.

56