Page 55 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

у- (в-) 1. рух всередину; 2. віддаляння у(в)скочити; у(в)текти
давність ознак початкового значення прадід, праправнук
пра- основи

відтінок суміжності та інші сузір’я, супідрядний,
су-
сутінки

Утворення нових слів безафіксним способом, належать до активних
стилістичних засобів. Окремі групи слів використовуються як словотворчі
синоніми, закріплюються за певними сферами мовлення і мають конкретне
стилістичне забарвлення. У синонімічні зв’язки безафіксні творення вступають
і з словами, від яких походять (рання пора – рань), і з однокореневими словами
іншого словотвірного типу (рань – ранок). Такі синонімічні ряди створюють
можливість взаємозаміни одного слова іншим, але не завжди. Така
взаємозаміна можлива в усному мовленні, в художній літературі. В офіційно-
діловому, науковому стилях вони не вживаються.
Безафіксним способом творяться іменники від дієслів і прикметників: від
дієслова приходити – прихід, від прикметника лінивий – лінь. Цей спосіб
творення слів не часто вживається в українській мові.
При творенні складних слів виділяють словоскладання та
основоскладання.
Словоскладання (поєднання синонімічних пар) використовується не
стільки як словотворчий, скільки як стилістичний засіб. Для передачі
експресивного забарвлення у художній літературі і в розмовному мовленні
вживається повторення слів (білий-білий, у значенні надто білий), а також
позначення відтінків кольору (темно-зелений). Уживання різнотипного
поєднання основ властиве також науковому, офіційно-діловому та
публіцистичному мовленню. Їх використовують як терміни: лікар-стоматолог,
кіловат-година.
Основоскладання – це поєднання основ з різним значенням, часто
належить до різних частин мови. Такий засіб словотвору найбільше поширений
в офіційно-діловому, науковому і публіцистичному мовленні, але може
вживатись і в художньому, і в розмовному стилях. Книжного відтінку надають
такі компоненти, як само-, мало-, багато-, -лог, -філ, -фоб, -ман, -знавство:
самовплив, маловідомий, багатоплановість, філолог, бібліофіл, гідрофобія,
клептоманія, українознавство.
Нові слова можуть утворюватися складанням початкових частин або букв
повнозначних слів. В результаті виникає нове складноскорочене слово –
абревіатура. Є абревіатури ініціальні, що розподіляються на буквені (МП –
мале підприємство) та звукові (ООН – Організація Об’єднаних націй). До
ініціальних абревіатур іноді додається цифра (АН-24).
Офіційно-ділового відтінку мають слова на зразок: міськвно, дорсанупр,
ООН, ЛАК та ін. Ініціально-цифрові абревіатури, що позначають обладнання,
сировину, машини, пристрої виступають засобом економії в мові та
використовуються у науковому стилі: БФ-2, АК 2802, УВЧ. Спосіб абревіації як
засіб гумору письменники вживають у художній літературі.

55