Page 53 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”

В українській мові існують суфікси книжного забарвлення, які
утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії. Такі суфікси
творять віддієслівні іменники на - ння, - ття і використовуються в офіційно-
діловому, науковому й публіцистичному стилях. Наприклад, про дисциплінарне
стягнення з приводу порушення норм торгівлі. Це явище надає стислості
вислову, але перевантаження тексту іменниками такого типу ускладнює його
сприймання.
У художньому й розмовному стилях такі суфікси використовуються
рідше .Надмірне їх вживання створює враження штучності або є засобом
пародіювання.
Греко-латинські суфікси -ізм ( -изм, - їзм), які означають “хворобливий
стан, вчення, відхилення від теорії” також належать до книжних. З такими
суфіксами утворюються наукові терміни, слова з узагальненим значенням.
Наприклад, комунізм, архаїзм, магнетизм. Приєднуючись до невідповідних
основ, такі суфікси надають розмовно-іронічного характеру: бабизм-ягізм.
До книжних можна віднести старослов’янські за походженням суфікси -
ств(о) /-зтв(о), -цтв(о)/ та -ість: людство, убозтво, каліцтво, національність.
Їх можна знайти у всіх стилях з переважанням у публіцистичному, офіційно-
діловому та науковому.
До суфіксів суб'єктивної оцінки належать здрібніло-пестливі суфікси -к,
-ок, -о(е)чк, -иця, -ик, -о(е)ньк та ін. (рученька, зірочка, травиця, серденько) та
збільшувально-згрубілі -ищ, -ї(и)сько, -у(ю)р, у(ю)г та ін. (морозище,
багнисько, носюра, злодюга). Офіційно-ділова мова уникає вживання пестливих
та згрубілих суфіксів. У науковій мові зменшено-пестливі слова можуть
вживатись як анатомічні, біологічні та інші терміни (лівий шлуночок серця,
язичок “конусоподібний виступ м'якого піднебіння”). Суфікси збільшеності

позначають речі великих розмірів, силу, міцність.
Щодо стилістичного вживання префікси поступаються суфіксам.
Іменники з рідковживаними префіксами па-, пра-, уз- та ін. мають відтінок
урочистості, поетичності: паморозь, “Прадавня тиха таїна”, узбіччя. Відтінок
книжності надають словам запозичені префікси та префіксоїди анти-, архі-,
екстра-, контр-, псевдо-, ультра-, які властиві науковому та публіцистичному
стилям. Наприклад, антисоціальний, архієпископ, екстраординарний,
контрадикція, псевдонародний, ультрамодний. Використання слів з такими
префіксами у публіцистиці надає викладові гумористичного, іронічного чи
сатиричного характеру. Префікси прі- та через- нових слів не утворюють і
вживаються тільки у кількох словах: прізвище, прізвисько, прірва;
черезполосиця, черезсідельник і т.д.
Префіксальні творення можуть виступати у ролі антонімів (писав -
недописав), синонімів (вибирати - обирати). У значенні довго тривалості дії
використовується повторюваний префікс попо- : попоїсти, попоходити. Він
використовується у художній літературі у мові персонажів або авторському
мовленні для стилізації його під народну мову. В інших стилях цей префікс не
вживається.

53