Page 50 - Дані методичні вказівки з курсу “Українська мова: термінологія та стилістика” розраховані на студентів ІІ курсу спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”
P. 50

"Бути чи не бути— питання вирішене. Як бути—ось у чім питання ".

                      Фразеологічним словосполученням і виразам, як і словам, властиві
               експресивно-смислові  і  функціонально-стилістичні  особливості,   які
               визначають стилістичну роль фразеологізмів у системі літературної мови, її
               стилів і форм.
                     Фразеологізмам  властиве  яскраве  експресивно-стилістичне  забарвлення,
               висока  емоційна  насиченість  і  образність.  Це  проявляється  у  фольклорних
               розмовно-побутових виразах та ідіомах  (Дивитись, мов баран на нові ворота).
                     Частина      фразеологізмів      нейтральна  в  експресивно-стилістичному

               відношенні і належить до термінологічної та офіційно-ділової лексики: узяти в
               лапки, з оригіналом згідно.
                     Деякі фразеологізми виражають позитивні емоції (засвідчити пошану; від
               усього серця), тугу, печаль (вічна пам'ять; серце кров 'ю обливається}, любов,
               пестливість  (сизий  орел,  кохана  дівчина),  жартівливість,  іронію,  сарказм  (не

               вартий дірки з бублика, приший кобилі хвіст), згрубілість, лайливість (пороти
               гарячку, почесати язика) тощо.
                     Найбільш поширена фразеологія у художному і публіцистичному стилях,
               де  велике  значення  має  образність  та  експресивність,  які  властиві
               фразеологізмам.
                    Значно      поширені    українські    фольклорні      і    розмовно-побутові
               фразеологізми  у  діалогічному  мовленні  для  створення  мовної характеристики

               персонажів,  для  передачі  місцевого  колориту.  Як  засіб  вираження  гумору
               вживаються  порівняльні  фразеологізми,  каламбурні  і  жартівливі  вирази;
               архаїзми та інші "високі" фразеологізми вживаються у переносному значенні;
               вузько стильові - для вираження іронії, у пародійному вживанні.

                    Наукова фразеологія  має чисто  інтелектуальний,  позбавлений емоційності
               характер,  поділяючись,  як  і  наукова  лексика,  на  загальнонаукову  і
               термінологічну.  Наприклад,  загальнонаукова:  провести  дослідження, скласти
               бібліографію.  Термінологічна  стосується  окремих  галузей  науки:  порядкові
               числівники, від переміни місць доданків сума не міняється.
                     Офіційно-ділова  фразеологія,  як  і  наукова  позбавлена  образності  та
               емоційного  забарвлення,  вона  не  має  тієї  смислової  насиченості  і

               інтелектуальності,  якими  характеризуються  наукові  фразеологізми  (покласти
               обов'язки,  зняти  питання  з  порядку  денного).Офіційна  мова  вживає  словесні
               цитати,  трафарети  (ми,  нижчепідписані;  згідно  наказу).  Офіційно-ділова
               фразеологія  тісно  взаємодіє  з  публіцистикою  і  частково  вживається  у
               художньому стилі.

                     Публіцистичний      стиль      широко      використовує      загальнонародну
               фразеологію  з  меншою  експресією  і  образністю.  Для  нього  характерні
               фразеологізми  літературно-книжного  походження  (міжнародне  становище,
               добір  кадрів).  Вживаються  у  цьому  стилі  і  експресивно-забарвлені,  образні



                                                              50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55