Page 88 - 1

118

пристрої, які дозволяють відключити увесь трубопровід або
окремі його частини у випадку порушення технологічного
режиму і виникнення аварійної ситуації.
У процесі експлуатації морського трубопроводу
необхідно проводити періодичний огляд траси, особливо після
шторму, а також у випадку профілактичного ремонту всіх
систем і елементів трубопроводу, які забезпечують його
надійність.
Виконання всіх цих заходів у значній мірі зменшить
ймовірність аварій морських трубопроводів і пов’язаних з
ними нафтових забруднень морського середовища.

9.2 Ліквідація забруднень морського середовища
У випадку, коли, не дивлячись на всі заходи запобігання,
забруднення моря все ж таки сталось, повинні бути вжиті всі
заходи з локалізації і збору нафти з поверхні моря.
Ефективність збору нафти з поверхні моря визначається
рядом факторів, які значно ускладнюють очисні роботи. До
них відносяться: висока в’язкість нафти, великі площі, висока
рухливість нафтових плям під дією вітру і течій,
гідрометеорологічні умови та інші.
Збір нафти з поверхні моря проводиться окремим або
сумісним комплексом методів і технічних засобів:
- збір розлитої нафти за допомогою механічних засобів
(рис. 9.1);
- поглинання нафти сорбентами;
- розсіювання нафтових плям хімічними і
біологічними препаратами;
- спалювання нафти та інші.
Всі ці методи мають свої недоліки і переваги і їх
застосування визначається конкретними умовами.
Основним технологічним засобом локалізації нафтових
забруднень є бонові загороди. Вони повинні задовольняти
основним вимогам: швидко розгортатися, надійно
транспортуватися до місця їх використання, мати мінімальне
швидке з’єднання секцій у морських умовах і надійно