Page 93 - 1

123

і експлуатації морських родовищ дозволяє достатньо успішно
вирішувати це завдання, а розробка нових методів і систем
зведе у майбутньому небезпечність нафтових забруднень
морського середовища до мінімуму.

9.3 Екологічна безпека при освоєнні
континентального шельфу України

Азовсько-чорноморський басейн за своїми екологічними
параметрами унікальний, оскільки є басейном кінцевого стоку
практично всіх великих річкових систем Півдня Центральної
та Східної Європи. Річковий стік є основним джерелом
надходження забруднень і шкідливих речовин. Масштаби і
різноманітність форм негативного антропогенного впливу на
екосистему Чорного та Азовського морів вимагають жорсткої
екологічної безпеки при виконанні усіх видів робіт,
пов’язаних із освоєнням ресурсів морських акваторій.
Моніторинг стану екосистеми північно-західного
шельфу Чорного моря в районах розвідки і розробки газових
родовищ свідчить, що проведені сейсморозвідувальні, бурові
та видобувні роботи не справили негативного впливу на
океанографічні умови акваторії – розподіл і сезонні зміни
гідрологічних та гідрохімічних параметрів (температура,
солоність, кисневий режим і режим біогенних елементів) не
зазнали змін. Але у зв’язку з передбаченим Державною
програмою інтенсивним розгортанням робіт з освоєння
ресурсів вуглеводневих морських акваторій очевидною є
необхідність розробки і реалізації комплексу заходів, які
забезпечать дотримання екологічної безпеки при бурінні
свердловин та розробці родовищ.
Бурові роботи, що у Чорному морі проводилися досі на
глибинах моря до 100 м, не впливали на стан товщі води,
зараженої сірководнем, оскільки її покрівля знаходиться на
глибині понад 135-140 м. Заражена сірководнем товща
2
охоплює велетенську водну масу (понад 400 тис. км ), тому
буріння свердловин навіть при глибині моря понад 140 м не