Page 91 - 1

121

діаметром 43 м, він обладнаний двома боковими крилами
довжиною по 23 м кожне. Продуктивність нафтозбірника при
товщині нафтової плівки 25 мм складає 6000 т/год. Ємність
резервуарів для зібраної нафти – 30000 т, чисельність екіпажу
– біля 400 чоловік.
В якості фізико-хімічних засобів боротьби з розливами
нафти використовують речовини, які викликають дисперсію
нафтової плівки, їх називають диспергантами. Вони мають два
основних призначення: максимально знешкодити нафтові
забруднення у випадку неможливої або недостатньої
ефективності механічного збору нафти, допомогти
природному знищенню нафти, шляхом збільшення поверхні
взаємодії нафти і води.
В даний час у світі випускають декілька сот
найменувань хімічних речовин, здатних диспергувати нафту у
воді.
Диспергенти повинні мати низьку токсичність, високу
емульгуючу здатність і добре біологічне розкладання.
Основними складниками диспергентів є поверхнево-активні
речовини (ПАР), розчинники і стабілізатори.
До тепер розроблено три покоління диспергентів. Третє
покоління являє собою складну суміш нейтральних ПАР,
розчинених у суміші кисневовміщуючих з’єднань. Вони
випускаються у вигляді концентрованих речовин, що
полегшує їх транспортування.
При зборі нафти з поверхні моря крім диспергентів,
застосовують методи, які ґрунтуються на властивостях різних
матеріалів поглинати нафту із води. Для цієї мети
використовують так звані сорбенти, або речовини, спеціально
оброблені для надання їм олеофільних властивостей.
Застосування сорбентів проводиться у три етапи. На
першому з них сорбент розпилюється над поверхнею
нафтового забруднення, потім проводиться розмішування
води з метою зволожування частин сорбентів нафтою, після
цього насичені нафтою сорбенти збирають з поверхні моря.
В якості плаваючих сорбентів застосовують природні