Page 12 - 796

до предмета висловлювання. Пом’якшити, або, навпаки,
посилити неприємне враження від повідомлення, прагнення
уникнути забитих або високопарних виразів, прагнення до
більш фаміл’ярного тону. Багато авторів підкреслюють, що
сленг завжди містить іронічне або навіть ненависне ставлення
до предмету, про який іде мова.
Термін “сленг” широко використовується як в
тлумачних, так і в двомовних словниках, але так як кордони
поняття “сленг” в лексикографії залишаються до цих пір дуже
не чіткими, одні і ті самі слова нерідко розцінюються в різних
словниках по різному і в межах одного словника здавалось би
рівноцінні лексичні одиниці інтерпритуються не однаково.
Частково ці розбіжності в оцінках можуть бути
відображенням реальних фактів мови, фіксують різні періоди
в житті мови, а динамічність сленга така, що через 10 – 20
років слово, що виникло в межах сленгу, може отримати всі
права громадянства в загальнорозмовній, або навіть в
літературній лексиці.
З іншого боку, значна частина таких розходжень
пояснюється у визначенні сленга і довільним тлумаченні
слова. В цілому ряді випадків у питанні про те, чи слід
віднести слово до сленгу чи ні, можливі вагання.
Сленгу в англістиці присвячена значна література. Існує
ряд спеціальних словників і немало монографій по цьому
питанню. Однак ні в розумінні ні в оцінці сленга єдності
думок немає.
Одні автори об’єднують під терміном сленг слова
злодійського жаргону, грубу лексику, професіоналізми,
діалектизми і загальновживані експресивні розмовні слова.
Деякі автори включають сюди ж взагалі всі неологізми.
Інші вважають що термін “сленг” повинен залишитись
тільки для тої частини словникового складу мови, яка , будучи
протиставлена літературному словнику, не містить
діалектизмів, професіоналізмів і слів жаргонного характеру.