Page 81 - 79

Загальні теореми динаміки

Для розв’язання першої задачі
застосовують теорему про зміну кіль-
кості руху, тобто мірою механічного
руху тут є кількість руху, бо до удару
і після удару є механічний рух. Для
розв’язання другої задачі застосову-
ють кінетичну енергію як міру меха-
нічного руху, адже в даному випадку
Рис. 34 механічний рух переходить в тепло-
вий рух.
Лише на початку ХХ ст. зі створенням релятивістської
механіки полеміка про міри механічного руху отримала оста-
точне вирішення. З’ясувалося, що кількість руху і кінетична
енергія в релятивістській механіці є компонентами однієї міри
руху — тензора енергії-імпульсу.
Отже, є дві різні міри механічного руху: кількість руху
  1 
( Vm ) і кінетична енергія  m V 2  , а це означає, що повинні
 2  
існувати дві різні міри дії сили: імпульс сили S (§ 11,1) і ро-
бота сили.
§ 14.1 Робота і потужність сили

Елементарна робота сили харак-
теризує роботу сили на елементар-

ному переміщенні. Нехай сила F
прикладена в точці К і за елементар-
ний проміжок часу вона переміс-
титься в положення K (рис. 35). За
цей проміжок часу точка прикладан-

ня сили отримала приріс rd .
Рис. 35
Елементарна робота сили дорівнює скалярному
добутку вектора сили на вектор елементарного
переміщення точки її прикладання, тобто:
 
'd A  F . r d  (3.90)
Формула (3.90) виражає елементарну роботу сили при ве-
кторному способі задання руху.

43