Page 236 - 79
P. 236

Деякі спеціальні питання динаміки


                                                            U
                                                      K      nr  .                                (3.242)
                                                            V nr
                                 Згідно з гіпотезою Ньютона коефіцієнт відновлення є де-
                            якою  фізичною  константою,  яка  визначається  тільки  приро-
                            дою співударяючих тіл і не залежить від їх маси і швидкостей
                            їх руху. Для реальних тіл коефіцієнт відновлення змінюється в
                            межах 0  K     1. В ідеалізованому випадку  0  K    1.
                                 Якщо  K    0 , то удар називається абсолютно непружним,
                            і весь процес удару завершується в першій фазі. Форма тіл не
                            відновлюється. Обидва співударяючих тіла після удару руха-
                            ються як одне ціле, втративши деяку частину кінетичної енер-
                            гії.
                                 Якщо  K     1,  то  удар  називається  абсолютно  пружним.
                            Кінетична енергія тіл не втрачається. Тіла протягом другої фа-
                            зи удару повністю відновлюють свою форму.

                                        § 40.2  Основні рівняння теорії удару

                                 Нехай матеріальна точка  K  (рис. 78) з масою  m , що ру-
                                                                                 
                            хається під дією звичайних сил, рівнодійна яких  P , в деякий
                            момент часу  t  в положенні  B  зазнає удару тривалістю  . Рі-
                                                                                      
                                           1
                            внодійну ударних сил, що діють на точку, позначимо  F  і за-
                            пишемо теорему про зміну кількості руху матеріальної точки
                            (3.53) за проміжок часу від t  до t 2   t 1   
                                                         1












                                                         Рис. 78
                                                               n 
                                                   mV 2   mV 1     i
                                                                   S .
                                                                  i 1
                                 В даному випадку

                                                                                         229
   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240   241