Page 35 - 6901

рахунок морозів рухоме каміння закріплюється і, поки сонце
не відігріло його, рух безпечніший. Другий фактор – під дією
сонячних променів танення снігу та льоду спричиняє
підвищення рівня води в гірських річках, що ускладнює їх
подолання.
Режим руху на затяжних підйомах змінюється за
рахунок частіших зупинок на відпочинок: через кожні 20–25
хвилин підйому повинен відбуватися 10-хвилинний
адаптаційний привал. На стрімких ділянках 1–2 - хвилинні
зупинки, не знімаючи рюкзака, роблять через 10–15 хвилин
підйому. Темп руху в горах здебільшого залежить від
конкретного рельєфу та схилів: на підйомі він, як правило,
уповільнений, а на спусках по нескладному шляху –
прискорений.
Порядок руху – суворо в колоні по одному. При
пересуванні стрімкими каменепадними схилами та осипами не
можна допускати, щоб одні туристи знаходилися під іншими,
– це загрожує скиданням каміння зверху.
Найпростіші в проходженні скельними схилами –
кулуари, але вони небезпечні можливими каменепадами.
Варто уникати спусків особливо стрімкими й довгими
кулуарами. Забороняється спускатися під час і після снігопаду
та дощу. Спуск зі скельного схилу іноді значно складніший,
ніж підйом, тому що схил цілком не проглядається. Тому,
перш ніж почати спуск, потрібно організувати надійне
страхування. Перший, хто спускається, повинен перевірити
міцність виступів і нерівності для зачепів рук і опори ніг,
після чого спускається вся група. При спуску безпечніше
робити плавні рухи, тримаючись ближче до скелі. З пологих
скель допускається спуск спиною, зі стрімких – обличчям до
схилу. На складних спусках і підйомах, де є небезпека зриву,
необхідно навішувати страхувальні вертикальні та
горизонтальні перила з основної мотузки.
Страхування й допомога – одне з найважливіших правил
гірських туристів.
Лижний туризм. Назва цього виду спортивного туризму
свідчить про те, що під час походу туристи пересуваються на
35