Page 32 - 6901

При проведенні в обох гірських районах пішохідних
походів взимку треба враховувати, що в цей час тут існують
природні умови, які відповідають умовам районів складніших
у туристсько-спортивному відношенні. У цей період у горах
Карпат та Криму окремі ділянки (перевали) маршруту за
своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за
складністю відповідати категорійним ділянкам (перевалам),
що вимагає переоцінки складності маршруту. Проведення
зимових пішохідних походів має свої особливості, які в
деяких випадках роблять такі походи складнішими і
небезпечнішими, ніж аналогічні за категорією складності літні
походи у високогір’ї (зимовий сніг значно відрізняється від
літнього снігу високогір’я). Особливу увагу взимку та на
початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та
селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на
близькість населених пунктів треба враховувати, що стан
групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється
від ситуації, коли група знаходиться за десятки кілометрів від
житла.
Максимально можлива категорія складності в пішому
туризмі в Українських Карпатах – третя, а в Кримських горах
– друга.
Гірський туризм – вид спортивного туризму, що
полягає в пересуванні групи людей за допомогою мускульної
сили певним маршрутом, прокладеним у гірській місцевості.
Хоча в гірському туризмі використовуються елементи
скелелазіння при проходженні маршруту, не слід порівнювати
його з альпінізмом. Головна відмінність полягає в тому, що
метою альпініста є сходження на вершину певної категорії
складності, а метою гірського туриста – проходження
маршруту певної категорії складності, який містить декілька
перевалів або вершин. Складність маршруту визначається в
основному складністю (категорійністю) перевалів, які він
містить.
Гірський туризм дуже складний та небезпечний. Лавини,
каменепади, обвали льоду, селеві потоки, водні перешкоди
завжди підстерігають туристів у горах. Вітер, гроза, раптові
32