Page 44 - 6879

б) цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію
підприємства, можливості підприємства і способи здійснення діяльності;
в) можливості підприємства, засоби здійснення його діяльності, сферу діяльності,
філософію;
г) сферу діяльності підприємства та його цільові орієнтири, принципи відносин із
зовнішнім середовищем.
3. Ієрархія цілей підприємства це:
а) декомпозиція цілей високого рівня в цілі нижчих рівнів, відповідно існуючій
структурі підприємства;
б) графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє
розподіл генеральної мети на окремі цілі, завдання та дії;
в) демонстрація обов’язкового внеску кожного структурного підрозділу в
досягнення головної цілі підприємства.
г) усі відповіді правильні;
д) усі відповіді неправильні.
4. Пріоритетними при виборі місії підприємства є:
а) визначення споживачів і їх потреб, які підприємство взмозі задовольнити;
б) аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, оцінка його позиції у
конкурентному середовищі;
в) аналіз зовнішніх можливостей і загроз, а також оцінка стратегії;
г) обсяг ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства;
д) усі відповіді неправильні.
5. Правильно встановлені цілі дозволяють:
а) своєю мотивуючою дією об’єднати зусилля персоналу підприємства;
б) покращити ефективність планування;
в) забезпечити ефективний механізм оцінки та контролю;
г) усі відповіді правильні;
д) усі відповіді неправильні.
6. Оперативні плани розробляються:
а) експертами і консультантами, запрошеними ззовні;
б) керівниками середніх та нижчих ланок підприємства;
в) провідними фахівцями підрозділів;
7. Планова (приписуюча) стратегія має переваги:
а) підхід логічний, раціональний і системний;
б) можливість чіткої постановки цілей;
в) досягнення цілей через структуровані завдання, виконання яких можна
контролювати і вимірювати;
г) можливість розподілу ресурсів для досягнення специфічних цілей, можливість
чіткого розрахунку ефективності;
д) усі вище перераховані.
8. Емерджентна (спонтанна) стратегія має недоліки:
а) існування загрози «стратегічного дрейфу»;
б) відсутність чіткої стратегічної мети;
в) нечіткість формулювання цілей;
г) труднощі при оцінюванні результатів;
д) усі вище перераховані.
9. Недоліки (пастки) стратегічного планування:
а) відсутність гарантій досягнення успіху навіть за умови наявності
обґрунтованих стратегій, планів, програм, проектів; нестача повної, надійної і
достатньої інформації, що може призвести до хибних висновків;
б) високий рівень бюрократизму у системі стратегічного планування, що
уповільнює процес прийняття стратегічних рішень і реакцію на зміну конкурентного
середовища; зв'язок поточних рішень з майбутніми результатами;
в) труднощі у реалізації стратегічних рішень у повсякденній діяльності;
необхідність розгляду багатьох альтернатив; можливість використання різних методів
обґрунтування стратегічних рішень;
г) можливість переоцінювання системи стратегічного планування; необхідність
розгляду багатьох альтернатив; визначення можливостей і загроз, сильних і слабких
сторін діяльності;

42