Page 8 - 6820

розширили програми підготовки менеджерів за рахунок
включення дисциплін, зв'язаних з людськими ресурсами —
індустріальну психологію, організаційну поведінку та
управління персоналом. В результаті чого в економіку
прийшли керівники, які усвідомили необхідність і важ-
ливість управління людськими ресурсами і розуміння
специфіки цього процесу в порівнянні з управлінням
фінансами чи закупками.
Відділи кадрів Америки і Західної Європи в 70—80-ті
роки XX століття перетворились у «відділи людських
ресурсів» ствердженням гуманного підходу до управління
людьми, що значно підвищило їх статус в організації.
Одночасно з'явилися нові напрямки їх діяльності, такі як:
планування і розвиток кар'єри, внутріорганізаційна
комунікація, залучення працівників до управління. Коледжі і
школи бізнесу розпочали готувати спеціалістів з управління
людськими ресурсами. У другій половині XX століття у
багатьох країнах набули поширення ідеї «виробничої
демократії», так званої демократії на робочих місцях.
Ідея «виробничої демократії» передбачає створення
безконфліктної ситуації в колективі, що ґрунтується на
узгодженні дій, спрямованих на задоволення взаємних
інтересів, створення «посередницьких інстанцій» для
взаємних контактів з метою попередження конфліктів,
постійне представництво робочих груп в адміністративному
апараті підприємств; участь робітників у структурі
фабричного (заводського) менеджменту, дотримання
гласності при прийнятті рішень, зв'язаних з інтересами
робочих груп.

10