Page 506 - 6816
P. 506

відміну  від  ідеологів  українського  націоналізму,  недооцінюють
            роль і значення особистості.
                  Пріоритет  духовного  над  матеріальним  було  закріплено  в
            «Головних  ідеологічних  принципах  українського  націоналізму»,

            прийнятих на Першому Зборі Конгресу Українських націоналістів
            (2–4  липня  1993 р.):  «Ідеологія  українського  націоналізму  визнає
            примат духовних вартостей над матеріяльними» [367, c. 270]. Серед

            духовних  засад  українського  націоналізму  належне  місце  посіли
            такі чесноти й цінності як гідність і воля людини, свобода совісті,
            справедливість.  Особливий  акцент  зроблено  на  любові,  на
            противагу  більшовицькій  ідеології,  де  наголошували  на класовій

            ненависті:  «Любов  вище  від  ненависти»  [367,  с. 272].  Любов  є
            джерелом духу в боротьбі за волю нації та сприяє консолідації всіх

            верств  суспільства.  В  ідеологічних  засадах  не  обійшли  увагою  й
            ідею  особистості:  «Ідеологія  українського  націоналізму  високо
            цінує гідність особистости» [367, с. 271].
                  В  ідеологію  державного  будівництва  було  закладено  ідеї

            справедливості  та ієрархії  цінностей.  Пріоритетним  визнавали
            національний інтерес, який має втілювати держава, контролюючи й
            не     допускаючи           «винесення          рішень       на користь         будь-яких

            партикулярних,               індивідуальних,              групових,            партійних,
            корпоративних  чи  клясових  інтересів,  які  суперечили  би
            національним  інтересам  держави»  [367,  с. 274].  Центром  уваги
            держава проголошувала людину, родину й українську націю.

                  У  сфері  економіки  Перший  Збір  Конгресу  Українських
            націоналістів  орієнтувався  на  впровадження  соціально-ринкових
            відносин  та  формування  в громадян  здатності  бути  суб’єктом

            економічної  діяльності.  У  постанові  соціально-економічної  секції
            зазначено,  що  ринкові  реформи  здійснюються  за застарілими
            теоретичними  схемами  ХIХ ст.,  що  закономірно  викликало
            незадоволення громадян і недовіру до ринку. У рішеннях конгресу

            було  сформульовано  пропозиції  щодо  поетапного  впровадження
            ринкових  відносин.  На  всіх  етапах  держава  мала  контролювати
            економічну  й  соціальну  політику.  Влада  не  дослухалася  цих

            пропозицій  і  стала  на  шлях  шокової  терапії,  від  якої  пересічні
            громадяни програли, а виграли олігархи. У матеріалах застерігали,
            що номенклатурна приватизація приведе до концентрації власності

            в небажаних  руках.  Подальший  розвиток  подій  довів,  що  ці
            передбачення, на жаль, стали реальністю.


                                                         506
   501   502   503   504   505   506   507   508   509   510   511