Page 41 - 6809

на навчальному сервері за допомогою стандартного Інтернет-браузера (Internet
Explorer, Mozilla, FireFox, Opera тощо). Такі ЕНМ уже мають певні засоби
взаємодії із системою управління навчанням, що дає можливість відстежувати
успішність засвоєння матеріалу студентами.
HTML-матеріали досконаліші за їх Word-версії, оскільки мають засоби
зв'язку з іншими навчальними документами та ресурсами за допомогою
гіперпосилань. Вони допускають внесення ілюстративних засобів, що
пожвавлює сприйняття навчального матеріалу, наприклад анімаційні
демонстрації, зроблені в середовищі Flash. Важливо, що ЕНМ у форматі HTML
можуть бути отримані з навчальних матеріалів, створених в форматі Word.
Перетворення матеріалів з формату Word на HTML здійснюють за допомогою
спеціальних HTML-редакторів.
Шаблонні технології дають можливість суттєво підвищити якість ЕНМ
практично без ускладнення засобів їх створення. Для цього використовують
спеціалізовані прикладні програми, у роботі з якими автору пропонують
сформувати кожну сторінку електронного підручника шляхом заповнення
шаблонів. Шаблон містить поля для внесення тексту, рисунків, анімацій.
Сторінку компонують за допомогою візуального редактора WYSIWYG – (What
You See Is What You Get – що бачиш, те й отримуєш), в якому при редагуванні
документ виглядає максимально наближеним до свого остаточного варіанту.
Прикладні програми такого типу зазвичай входять до складу систем
управління навчанням (напр., Moodle, Illias). Але відомі й такі, що
запрропоновані як окремі програмні пакети. Прикладом вдалого засобу
створення електронних підручників за шаблонними технологіями є програмна
розробка CourseLab. Це потужний і водночас простий у використанні засіб для
швидкого створення інтерактивних навчальних матеріалів. Для застосування
CourseLab не треба мати навичок програмування та володіти мовою HTML.
Матеріал підручника формують з окремих блоків – об'єктів. CourseLab містить
бібліотеку стандартних об'єктів і шаблонів, яку можна поповнювати із різних
джерел, у тому числі й створених користувачем. Доступ до об'єктів і шаблонів
отримують через зручний інтуїтивний інтерфейс. Об'єктний підхід дає
можливість додавати до підручника будь-яке мультимедійне наповнення (звук,
відео, об'єкти Flash, Shockwave, Java). Програмне забезпечення CourseLab має
засоби імпорту у навчальний матеріал презентацій формату Microsoft
PowerPoint, а також містить убудовані засоби створення анімаційних об'єктів із
можливостями синхронізації звукового супроводження, створення тестів і
проведення тесту-вань рівня знань студентів.
При створенні підручника автор відбирає готові об'єкти із бібліотеки
CourseLab і створює додаткові, користуючись шаблонами. Він розробляє
сценарій багатооб'єктних взаємодій, послідовності появи об'єктів, їх
розташування на сторінках підручника. Створення підручника за цим сценарієм
забезпечують засоби, закладені до програми CourseLab. Таким чином, роботу з
програмним забезпеченням CourseLab автор підручника сприймає як взаємодію
з «орною скринькою» Йому не обов'язково знати про механізми її роботи.

41