Page 32 - 68

Теоретична механіка

Рис. 22

2. Вектор сили F спроектувати на задану площину. Як
відомо (див. додаток 1), проекція сили на площину – це век-
тор. В даному випадку (рис. 22, б) – це вектор A  B  F.

3. Отриману проекцію  F помножити на найкоротшу
відстань від точки перетину осі з площиною до лінії дії цієї
проекції і вибрати відповідний знак

M z  F   F h   . (1.16)

Знак вибирається згідно з означенням алгебраїчного мо-

менту сили F або з таких міркувань: якщо, дивлячись з кінця
осі, спостерігач бачить намагання сили повернути площину
проти руху годинникової стрілки, то береться знак “+”; в про-
тилежному випадку – знак “–“. В нашому випадку (рис. 22)
треба брати знак “+”.
З формули (1.16) випливає, що момент сили відносно осі
дорівнює нулеві в двох випадках:
1)  F  0, а це буде тоді, коли сила паралельна до осі
(рис. 23, а);
2) h 0 – лінія дії сили проходить через вісь (рис. 23, б).
Треба також відзначити, що момент сили відносно осі –
це скалярна величина, яка графічно зображується у вигляді

відрізка, котрий відкладається вздовж осі. Якщо   FM z 0 , то
цей відрізок відкладається в додатному напрямі осі (рис. 23, в),

при   0FM z – у від’ємному її напрямі (рис. 23, г).

32