Page 271 - 6783

житті через призму притаманних соціальним суб’єктам інтересів і

ціннісних орієнтацій. Вона включає в себе такі компоненти як:
політичні знання, політичні оцінки та настанови. Політична свідомість є
активним фактором політики, поскільки здатна прогнозувати політичні

процеси. Вона є не лише простим відображенням політичного життя,
але й відображенням творчим, яке показує перспективи розвитку тих чи
інших політичних явищ, тобто політичній свідомості властивий елемент
прогнозування.

Залежно від критерію, взятого за основу, політологи розрізняють
різні рівні політичної свідомості.
За ознакою суб’єкта політики розрізняють такі її рівні: політична

свідомість особи; політична свідомість соціальної спільності (клас,
нація, вікова група та ін.); політична свідомість суспільства. Виділяють
навіть загальнолюдську політичну свідомість, якщо йдеться про

глобальні загальнолюдські інтереси і проблеми.
За глибиною відображення закономірностей сфери боротьби за
владу та її здійснення, закономірностей політичного життя загалом або

щодо гносеологічного підходу виділяють буденний (емпіричний) та
теоретичний рівні політичної свідомості. Різниця між цими рівнями
полягає в глибині і повноті відображення політики, її реальностей.
Буденний (емпіричний) рівень – це сукупність ідей, поглядів,

уявлень, стереотипів, що виходять головним чином з повсякденної
практики людей. Проте буденна свідомість за своїм змістом ширша, ніж
емпірична, оскільки включає в себе не лише ті уявлення, погляди, що

виходять суто з безпосереднього практично-політичного досвіду людей,
але й – ідеологічні та теоретичні елементи. На буденному рівні
політичної свідомості пізнання рухається в діапазоні тих властивостей
політичних відносин, політичних інститутів, подій, які немов

проступають на поверхні суспільного життя, наочно сприймаються.
Проте для цього рівня є недоступними самі внутрішні зв’язки,

об’єктивні закономірності, приховані за зовнішніми факторами. На
буденному рівні свідомості концентрується багатий емпіричний
життєвий досвід учасників політичної взаємодії, який служить
інформаційною та ідеологічною основою для конструкцій теоретичної

свідомості. Існує також і зворотний зв’язок: у буденній політичній
свідомості асимілюються деякі поняття та ідеї політичної теорії, які
приходять «ззовні», привносяться сюди як систематизовані («права

людини», «народний суверенітет», «поділ влади» тощо).

271