Page 225 - 6783

еволюція, тенденції та перспективи розвитку». Київ, 24–25 лист. 2011.

Електронний ресурс. Режим доступу: http://political- studies.com
7. Лебедюк В. Конфігурація партійної системи України: низхідні та
висхідні тенденції. Суч. укр. політика: Зб. наук. праць. Київ, 2013.

8. Піча В. М. Політологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. освіти
/ В. М. Піча, Н. М. Хома ; за ред. В. М. Пічі. 5-те вид., випр. і допов.
Львів, 2014.

9. Погорілий Д. Є. Політологія: 100 питань – 100 відповідей : навч.
посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ , 2014.
10. Політологія : підручник / В. Г. Антоненко, В. Д. Бабкін,

О.В.Бабкіна, та ін. ; за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. 3-тє вид.,
переробл., допов. Київ, 2013.
11. Шляхтун П. П. Політологія : історія та теорія: підруч. для студ.
вищ. навч. закл. Київ, 2015.

ПЕРСОНАЛІЗОВАНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ. ПОЛІТИКА ЯК
МІЖНАРОДНИЙ ПРОЦЕС
9. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ТА ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ
ПЛАН

9.1. Суть та структура політичної культури.

9.2. Типи та функції політичної культури.
9.3. Політична культура сучасної України.
9.4. Політична соціалізація.

9.1. Важливим складником політичної системи суспільства, що
чинить вагомий вплив на спрямування політики та її діяльності, є

політична культура (від лат. cultura – обробіток, виховання , освіта,
шанування).
Термін «політична культура» впровадив у науковий вжиток

німецький мислитель епохи Просвітництва І. Г. Гердер (1744 – 1803), а
концептуальне осмислення цього феномена почалося з 50-х років ХХ ст.
і пов’язується насамперед з іменами американських вчених Г. Алмонда і

С. Верби. Вони започаткували психологічний підхід до розуміння
політичної культури як сукупності психологічних орієнтацій людей
щодо політичних об’єктів, тобто обмежили політичну культуру лише
сферою політичної свідомості.

225