Page 221 - 6783

американський політолог М. Уоллерстайн зазначає, що

найоптимальнішими варіантами є поєднання президентської форми
правління з мажоритарною виборчою системою відносної більшості, а
парламентарної форми правління – з пропорційною виборчою

системою. Останній варіант існує у більшості країн Західної Європи,
крім Великобританії і Франції. Поєднання президентської форми
правління з пропорційною виборчою системою є найменш вдалим.
У цьому разі існує досить значна небезпека політичного тупика й

паралічу демократичних інститутів.
У демократичному суспільстві єдиним джерелом влади
визнається народ, а вибори є легітимним засобом передавання влади

від нього до правлячої еліти. Якісний склад правлячої еліти, а отже,
якість самої політики, перебуває у прямій залежності від досконалості
виборів. У зв'язку з цим надзвичайно важливо забезпечити

досконалість і демократизм самих виборів. Це важливо і з огляду на
те, що участь у виборах для абсолютної більшості громадян є не
тільки основною, але й єдиною формою участі в політиці. Тому в

демократичних суспільствах виборам приділяють надзвичайно велику
увагу.
В основі правової регламентації виборчих кампаній лежать три
найважливіші принципи: по-перше, забезпечення рівності

можливостей для всіх кандидатів і партій, які беруть участь у виборах;
по-друге, принцип лояльності, відповідно до якого кандидати
зобов'язані лояльно поводитись стосовно своїх суперників: не

вдаватись до образ, приниження гідності, фальсифікацій тощо; по-
третє, невтручання державного апарату в хід передвиборчої боротьби.
У більшості країн законодавчими нормами детально

регламентуються процес і порядок проведення виборчих кампаній. В
Японії, наприклад, заборонено робити подарунки виборцям,
відвідувати їхнє житло з метою передвиборчої агітації, залучати

виборців на свій бік обіцянками просування по службі тощо. У ФРН
заборонено публікувати результати опитувань громадської думки за
два тижні до виборів, у Великобританії – в день виборів. Докладно
регламентується використання в передвиборчих цілях засобів

масової інформації, особливо телебачення й радіомовлення. Зокрема,
законодавчо встановлюється загальний обсяг часу, який відводиться
для проведення виборчих кампаній; усім партіям і кандидатам

надається однаковий час для передвиборчої агітації тощо.

221