Page 227 - 6783
P. 227

символів  (напр.,  державного  герба,  гетьманської  булави,  партійної

           символіки тощо).  О. Рудакевич вважає, що це надто вузьке трактування
           політичного знаку, а саме, як певних політичних символів, і підкреслює
           те,  що  будь-яка  культура  (правова,  екологічна,  виробнича)  має

           діяльнісно-знакову  природу.  Тобто  цінності  та  ціннісні  орієнтації,
           стереотипи  мислення  і  поведінки,  ідеологічні  концепції  та  моделі
           функціонування  політичних  інститутів,  політичні  символи  та  інші
           елементи  політичної  культури  є  тими  політичними  знаками,  які

           вироблені в процесі політичної діяльності і в яких зосереджена життєво
           важлива інформація.
                У  розумінні  політичної  культури  ми  виходимо  з  того,  що  вона

           охоплює  не  всі  вияви  політичної свідомості  й політичної  поведінки,  а
           лише  те  в  них,  що  є  найбільш  усталеним,  поширеним,  типовим  для
           суспільства,  соціальної  спільності  чи  індивіда.  Тобто  політична

           культура  –  це  сукупність  усталених  позицій,  установок,  уявлень,
           переконань,  цінностей  (загалом  стійких  форм  політичної  свідомості),
           зразків      політичної         поведінки,         політичних          символів,        моделей

           функціонування  політичних  інститутів  (загалом  стійких  форм
           політичної поведінки).
                З наведених визначень політичної культури можна виділити основні
           елементи  її  структури.  Ними  є:  політична  свідомість  (її  складають

           знання,  уявлення  про  політику,  оцінні  думки  про  те,  наприклад,  як
           мають функціонувати владні структури, почуття, настрої, усвідомлення
           наявних суспільних потреб і пов’язування їхньої реалізації з діяльністю

           політичної  влади  тощо)  і  політична  діяльність  (стереотипи,  зразки
           політичної  поведінки  соціальних  суб’єктів  у  політичній  діяльності,
           норми та принципи цієї діяльності, якість політичних відносин, наявні
           політичні  символи,  способи  функціонування  політичних  інститутів)  у

           найбільш поширених, типових їх виявах.


                9.2. У політології поняття «тип політичної культури» вживається
           для відображення процесу змін політичної культури в ході історичного
           розвитку,  особливостей  політичної  культури  певного  суспільства  або
           тих  чи  інших  соціальних  спільностей.  Воно  фіксує  найбільш  загальні,

           типові  риси  політичної  свідомості  й  поведінки  людей  окремих
           історичних епох і суспільств.
                При  дослідженні  політичної  культури  треба  мати  на  увазі,  що  в

           суспільстві,  як  правило,  функціонує  не  одна,  а  кілька  різних  культур.
           Різні  класи,  соціальні  групи  виробляють  свої  моделі  політичної

                                                          227
   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231   232