Page 227 - 6783
P. 227
символів (напр., державного герба, гетьманської булави, партійної
символіки тощо). О. Рудакевич вважає, що це надто вузьке трактування
політичного знаку, а саме, як певних політичних символів, і підкреслює
те, що будь-яка культура (правова, екологічна, виробнича) має
діяльнісно-знакову природу. Тобто цінності та ціннісні орієнтації,
стереотипи мислення і поведінки, ідеологічні концепції та моделі
функціонування політичних інститутів, політичні символи та інші
елементи політичної культури є тими політичними знаками, які
вироблені в процесі політичної діяльності і в яких зосереджена життєво
важлива інформація.
У розумінні політичної культури ми виходимо з того, що вона
охоплює не всі вияви політичної свідомості й політичної поведінки, а
лише те в них, що є найбільш усталеним, поширеним, типовим для
суспільства, соціальної спільності чи індивіда. Тобто політична
культура – це сукупність усталених позицій, установок, уявлень,
переконань, цінностей (загалом стійких форм політичної свідомості),
зразків політичної поведінки, політичних символів, моделей
функціонування політичних інститутів (загалом стійких форм
політичної поведінки).
З наведених визначень політичної культури можна виділити основні
елементи її структури. Ними є: політична свідомість (її складають
знання, уявлення про політику, оцінні думки про те, наприклад, як
мають функціонувати владні структури, почуття, настрої, усвідомлення
наявних суспільних потреб і пов’язування їхньої реалізації з діяльністю
політичної влади тощо) і політична діяльність (стереотипи, зразки
політичної поведінки соціальних суб’єктів у політичній діяльності,
норми та принципи цієї діяльності, якість політичних відносин, наявні
політичні символи, способи функціонування політичних інститутів) у
найбільш поширених, типових їх виявах.
9.2. У політології поняття «тип політичної культури» вживається
для відображення процесу змін політичної культури в ході історичного
розвитку, особливостей політичної культури певного суспільства або
тих чи інших соціальних спільностей. Воно фіксує найбільш загальні,
типові риси політичної свідомості й поведінки людей окремих
історичних епох і суспільств.
При дослідженні політичної культури треба мати на увазі, що в
суспільстві, як правило, функціонує не одна, а кілька різних культур.
Різні класи, соціальні групи виробляють свої моделі політичної
227