Page 19 - 6783

Здебільшого їхні ідеї зводились до необхідності морального

перевиховання правителів і підданих, щоб політика ґрунтувалась на
нормах моралі. Таким чином розпочався пошук «ідеального правління».
Перші спроби теоретичних пошуків такого правління зародились на

стародавньому Сході, зокрема в Китаї.
Суттєву роль в історії філософської і політико-правової думки
Китаю відіграло вчення Конфуція (551–479 рр. до н.е.), найбільш точно
викладене в книзі «Лунь юй» («Бесіди та висловлювання»), яка була

складена після смерті Конфуція його учнями на основі записів суджень
та бесід учителя.
Мислитель визнавав боже походження влади імператора, але –

патріархально патерналістську (від латинського patermos– батьківський)
концепцію походження держави. Остання – це велика сім’я, де
імператор – строгий, але справедливий батько, а піддані – його слухняні

діти, які в жодному разі не мають піддавати сумніву законність
існуючої влади та брати участь в правлінні державою. Таке негативне
ставлення Конфуція до позитивних законів (фа) зумовлене їхнім

традиційно наказовим значенням, їхнім зв’язком (на практиці і у
свідомості) з жорстокими покараннями. Разом із тим мислитель не
відкидав повністю значення законодавства, відводячи йому лише
допоміжну роль у розробленій ним сукупності соціальних норм.

Будучи прибічником ненасильницьких методів правління,
Конфуцій всі негаразди у житті держави пояснював поганими звичками
людей, а основною метою державної політики вважав виховання

хороших звичок. Найвищі вимоги він висував до морального виховання
правителів, зазначаючи, що моральність правителів визначає
моральність підданих. Основною чеснотою останніх мислитель вважав
відданість правителю, послух і повагу до всіх «старших».

Політична етика Конфуція загалом була спрямована на досягнення
внутрішнього миру між «верхами» і «низами» суспільства і на

стабілізацію правління.
У VІ –V ст. до н.е. в Китаї поширилось й інше вчення – даосизм,
основоположником якого вважають Лао Цзи (трактат «Даоде цзінь»).
Згідно з ученням, Дао – це незалежний від небесного володаря

природний хід речей, природна закономірність (на відміну від
традиційно-теологічного тлумачення Дао як вияву небесної волі). Лао
Цзи наділяє Дао найвищими доброчесностями і здатністю творити

справедливість. По відношенню до Дао всі рівні.

19