Page 153 - 6783

суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу

іншим).
Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як
результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним

чином тлумачиться і походження класової експлуатації. Для підтримки
порядку і придушення опору знадобилося створення державних органів
і прийняття законів. Таке тлумачення держави було обґрунтоване
австрійським політичним соціологом соціал-дарвіністського напряму

Л. Гумпловичем.
Расова концепція спирається на постулат, що існують вищі і нижчі
раси, а держава необхідна для забезпечення панування перших над

іншими. Сучасні дослідники відкинули цю теорію.
Органічна концепція проводить аналогію між державою і живим
організмом як у структурі, так і в функціях. Всі елементи держави

взаємопов’язані і доповнюють один одного. Порушення цієї гармонії
призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей
погляд на державу обґрунтував англійський соціолог Т. Спенсер.

Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов’язує
виникнення держави одночасно з поділом суспільства на класи. Суть
держави – фактична диктатура певного (панівного) класу.
Іригаційна концепція пов’язує походження держави з необхідністю

побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується
для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.
Спортивна концепція, отримавши розвиток у працях іспанського

філософа Х. Ортеги-і-Гассета, виводить генезис держави з
поширення спорту. Система фізичного виховання в Спарті, на його
думку, сприяла виникненню сильної армії, а відтак – держави.
Олімпійські ігри стали фундаментом процесу об’єднання

давньогрецьких міст і виникнення держави.
Як показують дослідження істориків і етнографів, не може існувати

тільки одне пояснення щодо виникнення всіх держав. Більшість
наведених теорій відображають певні групи факторів, що стали
причинами генезису держави. Держава з’являється в результаті
розкладу родового ладу, коли влада вождів відособлюється від

суспільства.
На цей процес впливали різноманітні фактори:
– поява приватної власності і майнової нерівності,а в результаті – і

антагоністичних класів;
– ріст чисельності і збільшення густоти населення;

153