Page 106 - 6783

це міждержавні конфлікти, які можуть бути як збройними, так і

незбройними. Другі – це конфлікти всередині суспільства (міжкласові,
міжетнічні, міжрегіональні тощо), державної системи, політичних
партій або інших громадсько-політичних організацій.

Відповідно до побудови й організації політичного режиму
розрізняють горизонтальні (розкривають зв’язки однопорядкових
суб’єктів, наприклад, всередині правлячої еліти) та вертикальні
(характеризують взаємини суб’єктів, що належать до різних рівнів

влади) політичні конфлікти.
За рівнем публічності розвитку конфлікти є відкриті та закриті.
Перші виражаються у зовнішньо фіксованих взаємодіях конфліктуючих

сторін (наприклад, страйки, маніфестації), тоді як другі проходять у
прихованих формах прийняття рішень.
На короткотривалі та довготривалі політичні конфлікти

поділяються за ознакою тривалості.
Політичні конфлікти мають соціальну основу, виникають із
багатьох причин, зокрема: під час переходу до нових умов

життєдіяльності суспільства; коли погіршується економічна та
екологічна ситуація; знижується життєвий рівень; порушуються
соціальна справедливість; беруть гору бюрократизм, силові методи
управління; за величезних розмірів корупції у державних органах тощо.

Існують дві форми перебігу конфліктів: відкрита (відверте
протистояння, зіткнення, боротьба) та закрита (латентна, коли
відвертого протистояння немає, але точиться невидима боротьба).

Кожний конфлікт можна вивчати за допомогою базових параметрів:
рівень, масштаби, гострота, сфера виникнення, динаміка розвитку,
технологія врегулювання.

У своєму розвитку політичні конфлікти проходять три основні
стадії:
1) передконфліктна ситуація характеризується загостренням

протиріч, виникненням у суспільстві політичної напруги. При цьому
некоректно змішувати поняття «конфлікт» і «конфліктність». Остання –
це ще нереальний конфлікт, це складовий елемент процесу розвитку
конфлікту;

2) конфлікт у неприхованому вигляді (передконфліктна ситуація
трансформується у конфлікт через появу нових чинників або дій, вкрай
загострюється політична, а загалом і соціальна напруга). Вона

характеризується такими основними ознаками: в широких верствах
населення поширюються настрої незадоволення існуючим становищем

106