Page 108 - 6783

що відповідають індивідуальним поглядам кожного (метод

компромісу);
– інтегративний: передбачає, що кожна із сторін, забуваючи про
свої попередні цілі й цінності, знаходить нові, взаємоприйнятні;

– реалістичний: метод торгу або примусово переговірний.
Звичайно, конфлікт не може бути врегульованим, якщо хоча б одна
зі сторін нездатна вислухати свого суперника. Тоді можлива й інша
ситуація – поглиблення, ескалація конфлікту. Вона означає: розширення

зони конфлікту, збільшення кількості конфліктних проблем, скорочення
можливостей взаємних поступок і загострення взаємних вимог, перехід
до більш жорстких, іноді насильницьких і збройних форм боротьби.

Неможливість досягнення згоди може призвести до політичних
криз (урядової, парламентської, конституційної), і врешті-решт – до
кризи загальнонаціональної, кризи владних відносин. Її основними

параметрами є: порушення у суспільстві рівноваги між різними
соціальними групами, класами, верствами. Вона зруйнована і «по
вертикалі» (ситуація, коли «верхи» не контролюються «низами» і

навпаки); наявні збої в політичній системі. Для нормалізування
становища вже не досить тільки політичних засобів, доводиться
застосовувати «голу владу». Відбувається масове знецінення
політичних ідеалів. Протест проти всього існуючого значно перевищує

позитивну конструктивність думок і діянь. Загальнонаціональна криза є
найнебезпечнішою і може включати у себе три попередні. Така стадія
політичної кризи іноді характеризується як революційна ситуація і за

певних умов може перерости в революцію.
Стосовно сучасності, коли йдеться про розвинуті індустріальні
суспільства з демократичними режимами, виникнення кризи влади
навряд чи можливо. Тут більш ймовірні урядові кризи. У тоталітарних

же режимах – криза влади в повному обсязі.
Підсумовуючи, зазначимо, що в лекції було висвітлено сутність,

структурні компоненти, функції політичної сфери суспільного життя,
охарактеризовано її суб’єкти і стани політичної стабільності та
конфлікту.

Контрольні запитання та завдання

1. Які існують тлумачення політики у повсякденному житті та на

рівні наукового аналізу?

108