Page 108 - 6783
P. 108

що      відповідають           індивідуальним            поглядам         кожного         (метод

           компромісу);
                 –    інтегративний:  передбачає,  що  кожна  із  сторін,  забуваючи  про
           свої попередні цілі й цінності, знаходить нові, взаємоприйнятні;

                 –  реалістичний: метод торгу або примусово переговірний.
                Звичайно, конфлікт не може бути врегульованим, якщо хоча б одна
           зі  сторін  нездатна  вислухати  свого  суперника.  Тоді  можлива  й  інша
           ситуація – поглиблення, ескалація конфлікту. Вона означає: розширення

           зони конфлікту, збільшення кількості конфліктних проблем, скорочення
           можливостей взаємних поступок і загострення взаємних вимог, перехід
           до більш жорстких, іноді насильницьких і збройних форм боротьби.

                Неможливість  досягнення  згоди  може  призвести  до  політичних
           криз  (урядової,  парламентської,  конституційної),  і  врешті-решт  –  до
           кризи  загальнонаціональної,  кризи  владних  відносин.  Її  основними

           параметрами  є:  порушення  у  суспільстві  рівноваги  між  різними
           соціальними  групами,  класами,  верствами.  Вона  зруйнована  і  «по
           вертикалі»  (ситуація,  коли  «верхи»  не  контролюються  «низами»  і

           навпаки);  наявні  збої  в  політичній  системі.  Для  нормалізування
           становища  вже  не  досить  тільки  політичних  засобів,  доводиться
           застосовувати          «голу       владу».       Відбувається          масове       знецінення
           політичних ідеалів. Протест проти всього існуючого значно перевищує

           позитивну конструктивність думок і діянь. Загальнонаціональна криза є
           найнебезпечнішою і може включати у себе три попередні. Така стадія
           політичної  кризи  іноді  характеризується  як  революційна  ситуація  і  за

           певних умов може перерости в революцію.
                Стосовно  сучасності,  коли  йдеться  про  розвинуті  індустріальні
           суспільства  з  демократичними  режимами,  виникнення  кризи  влади
           навряд чи можливо. Тут більш ймовірні урядові кризи. У тоталітарних

           же режимах – криза влади в повному обсязі.
                Підсумовуючи,  зазначимо,  що  в  лекції  було  висвітлено  сутність,

           структурні  компоненти,  функції  політичної  сфери  суспільного  життя,
           охарактеризовано  її  суб’єкти  і  стани  політичної  стабільності  та
           конфлікту.


                                      Контрольні запитання та завдання

                    1. Які існують тлумачення політики у повсякденному житті та на

           рівні наукового аналізу?




                                                          108
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113