Page 105 - 6783

Основними особливостями політичного життя, що перебуває на

стадії стагнації, є такі: пасивність, а згодом звуження діяльності усіх
елементів політичної системи; стандартизація політичного життя, його
замкнутість, нездатність до вироблення його нових форм; несвоєчасне

вирішення політичних конфліктів, прагнення «загнати» їх «всередину»
заради показної стабільності; згортання усіх форм демократії;
бюрократизація політичного життя.
Альтернативою щодо стабільності є нестабільність. Безпосередньою

її причиною за певних умов є політичний конфлікт – різновид
соціальних конфліктів.
Існують різні визначення конфліктів. Так, К. Боулдінг, наприклад,

вважає, що конфлікт – це діяльність, в якій люди або групи людей,
виходячи з власних інтересів, намагаються відтиснути чи навіть
знищити один одного. Для Л. Козера конфлікт – це боротьба за

цінності і право на певний статус, володіння могутністю і ресурсами, в
якій мета опонента – нейтралізація нанесеної шкоди або усунення
суперника. Р. Дарендорф визначає конфлікт як ситуацію, в якій

виникає невідповідність між правами соціальних груп на доступ до
соціальних, в тому числі й матеріальних благ, і можливостями
реалізувати ці права, наявністю реального доступу на них. Але за всієї
різноманітності тлумачень суті конфлікту загальним для них є визнання

того, що в основі різного роду конфліктів, в т.ч. політичних, лежить
суперечність, зіткнення несумісних, а то й взаємовиключних інтересів.
Це необхідна, але не основна умова для розуміння сутності конфлікту.

Останній передбачає усвідомлення протиріччя і суб’єктивну реакцію на
нього.
У політичній науці не вироблено якоїсь універсальної типології

конфліктів. Найбільш поширеним є поділ конфліктів на: а) конфлікт
цінностей; б) конфлікт інтересів; в) конфлікт ідентифікації
(суперечності стосовно вільного визначення вільним громадянином

своєї етнічної та громадянської приналежності).
Також розрізняють конфлікти: 1) що не порушують базового
консенсусу суспільства, тобто такі, в яких учасники не вважають, що
для їхнього врегулювання має відбутися зміна соціальної та політичної

систем суспільства; 2) що допускають цілісне перетворення суспільства,
тобто приводять до корінної зміни суспільно-політичної та економічної
систем.

Крім цього, політичні конфлікти з точки зору масштабів і рівнів
прояву можуть бути зовнішньо- і внутрішньополітичними. Перші –

105