Page 98 - 6732

98

Продуктивність із збільшенням швидкості руху інструменту

підвищується, тому для круглого зовнішнього, торцевого і плоского

електроерозійного шліфування доцільно мати частоту обертання інструменту

в межах 25-30 м/с. Швидкість інструменту при внутрішньому шліфуванні

обмежена його розмірами.

Для шліфування дрібних отворів, наприклад в твердосплавних

фільєрах, може застосовуватися непрофільований дротяний електрод. Його

вводять в попередньо розкритий отвір заготовки 2 (рис. 1.69) і починають

обертати, як показано стрілкою А. Електрод 1 і заготовку 2 підключають до

генератора імпульсів. Переміщаючи дріт перпендикулярно до його осі (по

стрілці В), можна регулювати діаметр отвору.

За рахунок перемотування дроту (за стрілкою Б) вдається практично

виключити вплив його зносу на точність отвору. Таким методом отримують

деталі з похибкою в кілька мікрометрів при шорсткості Ra = 0,2 ... 0,3 мкм.

Верстати і пристрої, що містять обертаючі частини, повинні мати

надійні засоби захисту підшипників від попадання забрудненої робочої

рідини.

При обробці на повітрі процес аналогічний обдирному шліфуванню.

Операція може виконуватися на спеціальних верстатах або універсальному

обладнанні з пристроями для обертання електрод-інструменту і щітками для

підведення до нього струму.

РОЗРІЗАННЯ ЗАГОТОВОК

Розрізання диском круглих заготовок виконують при їх обертанні. За