Page 106 - 6732

106

допомогою притисків, гвинтів та інших елементів. Якщо у заготовці немає

отворів, то для круглого шліфування можуть бути використані сталеві цапфи

з центровими заглибленнями. Їх припаюють до заготовок, а по завершенні

шліфування видаляють. У ряді випадків виникає необхідність одночасно

шліфувати сталеві і твердосплавні зв'язані поверхні. Через різну в'язкость і

міцность сплавів в місці сполучення виходить щабель. Тому бажано

застосовувати електроалмазне або електроабразивне шліфування

струмопровідними кругами. Тут зусилля значно нижче, ніж при звичайному

шліфуванні, і уступу не виникає. Шліфування виконують на чорнових і

чистових режимах. Припуск під чистову обробку залишають до 0,05 мм і

виконують цю операцію алмазним інструментом.

В основу розрахунку режиму обробки беруть параметри

шорсткості. Якщо необхідну шорсткість робочих елементів штампа не

можна або невигідно отримати електроерозійним методом, то розрахунковим

критерієм вважають економічно досяжну шорсткість і включають в

технологічний процес доведення поверхні до необхідної висоти нерівностей.

Досвід показує, що при електроерозійної обробці твердосплавних штампів

слід орієнтуватися на шорсткість Rа=0,63...1,25 мкм, сталевих штампів - Ra =

1,5…3 мкм. Тоді трудомісткість викінчувальних операцій до Ra= 0,3...0,5мкм

не перевищують 60% трудомісткості обробки робочого профілю

непрофільованим електродом.

Розрахунок ведуть в такій послідовності:

1) вибирають напругу неробочого ходу (для чорнових операцій (U 0 =

100 ... 120 В, для чистових (U 0 = 80 ... 110 В). З § 1.3 встановлюють середню

напруга на електродах U сер =(0,5…0,75)U 0;

2) знаходять енергію імпульсу, що забезпечує отримання заданої

1
P
 Rz 
p
шорсткості. З формули Rz k H A (1.14) A   
i
i
 k H 
Для генераторів RС-схеми енергія імпульсу