Page 19 - 6730

5) не варто шукати іншомовне слово, якщо в рідній мові вже функціонує

лексична одиниця з тим самим значенням;

6)термінологічні лакуни (прогалини) варто заповнювати

інтернаціоналізмами;

7) у перекладі повинні використовуватися терміни, що встановлені

відповідними державними стандартами;

8) якщо в тексті зустрічається термін-неологізм, перекладач повинен сам

підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або

проконсультуватися з фахівцем, у крайньому випадку термін можна перекласти

описово тощо.

Взагалі, коли ми говоримо про науковий текст у широкому розуміні

(маючи на увазі, звичайно, і науково-технічний матеріал), необхідно пам'ятати,

що саме по собі поняття наукового або науково-технічного тексту не являє

собою чого-небудь єдиного, а розпадається на ряд різновидів. Якщо загальним

для всіх цих різновидів є наявність термінів, більш-менш важких для

розшифровування і перекладу, то різноманітними стають: 1) ступінь

насиченості термінами і 2) синтаксичне оформлення тексту. З цього погляду

варто розрізняти текст із загальної енциклопедії, текст із технічного довідника,

текст із спеціальної технічної монографії, текст із технічного підручника,

здебільшого збіжний у стилістичному відношенні з текстом енциклопедії або

довідника, популярну книгу або статтю з техніки або точних наук, літературу з

гуманітарних питань, де розходження між підручником і монографією або

спеціальною статтею вже менше різке і т.і. Ці види текстів мають свої

особливості, що також можна назвати жанрово-стилістичними.

Текст з енциклопедії, текст із підручника або наукової книги звичайно

відрізняються зв'язковим викладом, наявністю не тільки простих, але і

поширених і складних, порою дуже розгорнутих речень. Текст із технічного

довідника часто містить речення окличні, що не мають в своєму складі

присудок, і цілі відрізки, що будуються на перерахуванні. Всі ці різновиди, так

само як і розглянутий вище газетно-інформаційний матеріал, об'єднуються