Page 90 - 6703

Синергетична картина еволюції базується на розумінні еволюції як низки змін
станів порядку та хаосу, які поєднані фазами переходу до хаосу та виходу з хаосу
(самоорганізація). Стан порядку - стабільний стан буття - гоместаз системи. Стани
кризи менш тривалі, що пояснюється заходами еволюційної безпеки природи. Тривала
криза погіршує адаптаційні можливості системи, зникає її системна цілісність та вона
гине. Тому природа обирає еволюцію "дрібними кроками", замість одразу з грунту
творити людину.
Розвиток складних систем, що здатні до самоорганізації характеризується 2
етапами, що циклічно змінюють один одний. Спочатку - досить тривалий еволюційний
етап, якісний стан системи не змінюється. Однак під впливом зовнішніх факторів чи
внутрішніх процесів система переходи у нерівноважний стан і втрачає усталеність.
Довго знаходитися в критичному стані система не може. Починається 2-й, відносно
нетривалий етап її переходу в якісно новий усталений стан (самоорганізація).
У складних систем є принципова можливість переходу в один з декількох
можливих якісно нових усталених станів. Таке потенційно можливе розгалуження
шляху розвитку системи - точка біфуркації. В який саме стан з можливих здійсниться
перехід - випадковість, оскільки в точці біфуркації виникають багатоманітні
флуктуації, одна з яких випадково ініціює перехід системи в новий стан. З цього
моменту починається новий етап еволюційного розвитку, що триває до наступної точки
біфуркації.
Яскравий приклад - розвиток біосфери. Приблизно 4 млрд. років тому на Землі
виникла цілісна самоорганізованасистема - біосфера. Вона пройшла шлях розвитку від
вихідних одноклітинних організмів до Людини Розумної. Появу людини слід
розглядати як стрибок в розвитку біосфери. Виник якісно новий стан біосфери -
ноосфера - розум, думка. Приблизно 50 тис. років тому сформувалася сучасна людина
та почавcя етап розвитку людства як частини біосфери. Протягом декількох тисяч
людських поколінь продовжувався еволюційний етап розвитку цієї системи.
Приблизно 5000 років тому розпочався та наростаючими темпами продовжився
стихійний процес зміни вигляду біосфери під впливом людської думки та праці.
Людина почала приручати тварин, окультурювати рослини, змінювати оточуючий світ
відповідно до своїх потреб.
Процес цих змін різко прискорився протягом останніх століть. Бурхливий
промисловий розвиток призвів до такого стану, коли біосфера власними силами вже не
може протистояти наслідкам цих процесів. Виникла криза в розвитку біосфери як
складної системи. Біосфера знаходиться в точці біфуркації і має перейти стрибком в
якісно новий стан. В масштабах людського життя - це час декількох поколінь.

73