Page 70 - 6703

соціальні норми і цінності (система культури). Але суспільство є цілісною, а не
сумативною єдністю, тому соціологія прагне знайти механізм внутрішньої
упорядкованості суспільства, основний систе-мостворюючий фактор, принцип
ієрархічного поділу суспільства на складові.
Поняття структури суспільства багатозначне. Воно наповнюється різним змістом в
залежності від загальносоціологічного напрямку, в якому використовується, від тієї
позиції, якої дотримується соціолог-дослідник і, нарешті* від конкретного завдання
соціологічного дослідження. Трактування основного системостворюючого фактора і
характеру об'єднання елементів в системи, має достатньо умовний характер. Соціальні
системи можуть бути взаємно перегруповані, одні й ті самі індивіди можуть бути
елементами різних систем. Так, одна й та сама соціальна система (наприклад, сім'я)
може розглядатися і як соціальна група, і як система соціального контролю, і як
соціальний інститут, і як соціальна організація.
В сучасній соціологічній літературі застосовують різні прийоми |та принципи для
структурування суспільства. Перш за все, в соціології розрізняють структуру
суспільства в широкому та вузькому значенні.
Структура суспільства у вузькому значенні позначається поняттям «соціальна
структура суспільства». Під соціальною структурою суспільства розуміється
диференціація суспільного цілого на різноманітні соціальні групи :а спільноти. Поняття
«соціальна спільнота» вважається базовим поняттям в соціології.
Соціальна спільнота - це сукупність малих і великих групоутворень -націй, класів,
верств, страт, професійних та кваліфікаційних груп, релігійних ; конфесійних громад,
трудових колективів, соціально-демографічних, поселенських і територіально-
регіональних спільнот, сімейних, освітніх груп, неформальних угрупувань тощо.
Соціальну спільноту характеризують спі-| льні для її членів умови життєдіяльності
даної спільноти до певних соціальних інститутів, спільне походження, доля, мова,
єдність життєвих позицій і поглядів. Суспільство об'єктивно розподілено на
різноманітні соціальні спільноти (класи, страти, соціальні групи), що свідчить про
неоднакове соціальне положення людей у суспільстві, про різноякісність і
нерівнозначність їх соціального стану, набору соціальних ролей, які вони виконують.
Виокремлення різних соціальних спільнот може здійснюватися не лише за
соціальними ознаками (професійними, культурними, освітніми), але й за природними
(стать, вік, раса). Але врешті-решт в основі формування усталених соціальних
угрупувань лежать об'єктивні процеси суспільного розподілу праці. Виділяють,
наприклад, соціально-територіальні спільноти (мешканці міста і мешканці села),
соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні
(сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос). В марксизмі основним критерієм
соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На
цьому грунтується класовий поділ суспільства - на рабів і рабовласників, селян і
феодалів, пролетаріат і буржуазію. У сучасній соціології поряд з поняттям «клас»
застосовується термін «страта». Теорія стратифікації виділяє певні верстви і спі^
льноти (страти за ознаками культури, освіти, стилем життя, родом занять, відношенням
до власності і до влади, рівнем прибутку, соціальним, професійним престижем,

53