Page 66 - 6703
P. 66

Суспільство,  суспільний,  соціальний  —  поняття  широко  відомі.  Латинське  дієслово
                  «соціо»  означає  зв'язувати,  об'єднувати,  починати  спільну  працю.  Звідси  -  первісне
                  значення суспільства як спільноти, союзу, співтовариства. Але поняття суспільства не
                  тотожне  з  поняттям  людської  спільності.  Хоча,  безумовно,  суспільсіво  складається  з
                  певних  спільнот  і  навіть  зароджується  саме  з  них,  як  система міжособистих  зв'язків.
                  Спільнота  є  формою  сумісного  буття  або  взаємодії  людей,  зв'язаних  спільним
                  походженням, мовою, долею або поглядами. Перші об'єднання людей грунтувалися на
                  родинних  і сусідських зв'язках, на звичці, на взаємному тяжінню  і почуттях симпатії
                  один до одного, врешті- . решт через страх залишитися наодинці перед загрозою ззовні.
                  Але  з  поступом  історії,  із  зростанням  населення,  з  ускладненням  системи  спільного
                  життя виникають певні соціальні структури, що набувають власних законів розвитку.
                  Вони підтримують цілісність та єдність суспільства, забезпечуючи його стабільність і
                  можливість саморозвитку.
                     Суспільство  є  надскладною  системою,  яка  формується  в  міру  розвитку  здатності
                  людей  відокремлюватися  від  природи,  зберігаючи  разом  з  тим  зв'язок  з  нею.  В
                  суспільно-філософській  та  соціологічній  літературі  виділяють  три  групи  факторів
                  саморозвитку суспільства:
                     - трудова діяльність людей;
                     -    соціальність,  колективний  характер  людського  життя,  субстратом  якого  є
                  культура, надбіологічна форма наслідування;
                     -    духовний  потенціал  людства  (наявність  свідомості,  інтелекту,  пізнавальної
                  діяльності).
                     Суспільство  визначається  в  соціології  як  системно  організована  сукупність  всіх
                  форм і способів взаємодії і об'єднання, що породжується доцільною і цілеспрямованою
                  діяльністю великих груп людей. В такому широкому значенні суспільство включає в
                  себе все, що відрізняє цю систему від природних явищ і дозволяє розглянути створену
                  людиною реальність як особливу форму руху матерії.
                     Щоб зрозуміти феномен суспільства, потрібно визначити характер закономірностей,
                  що  об'єднують  людей  в  єдине  ціле,  в  суспільний  організм.  Суспільство  як  система
                  взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями - між природою і
                  суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.
                  Ці  зв'язки  стали  основою  для  розробки  різноманітних  соціологічних  концепцій
                  суспільства.  Одні  з  таких  теорій  нехтують  якісною  різницею  між  суспільством  і
                  природою (натуралістичні концепції), інші - абсолютизують її (ідеалістичні вчення).
                     Так, для першого - натуралістичного підходу - характерним є розгляд суспільства, як
                  продовження закономірностей природи, Космосу. Суспільно-історичні зміни і відмінні
                  риси того чи іншого суспільства пояснюються географічним середовищем, природно-
                  кліматичними  характеристиками,  ритмами  сонячної  активності  і  космічних
                  випромінювань,  специфікою  людини  як  природної  істоти,  її  генетичними,  расовими,
                  статевими особливостями. На думку представників соціобіології, всі форми суспільної
                  поведінки людей мають біологічну основу, саме природні сили, хоча окультурені і під-
                  коректовані цивілізацією, є базовими в формуванні людського суспільства.
                     Інший — ідеалістичний підхід — спрямований на аналіз духовних проявів

                                                              49
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71