Page 63 - 6703

Крім указаного критерію, є багато інших критеріїв істини: логічний, прагматичний,
естетичний, утилітарний, етичний, конвенціальний, екзистенціальний, інтуїтивний та
ін.
4 Поняття науки, її види і функції
Наука є системою понять про дійсність і має на меті дослідження на основі певних
методів пізнання об'єктивних законів розвитку природи, суспільства і мислення, для
передбачення І перетворення дійсності в інтересах суспільства, людини. Наука— це
одночасно і система знань, і їх духовне виробництво, і практична діяльність на їх
основі. Наука є складовою частиною культури людства, її питома вага постійно
зростає. Наука виконує такі основні функції: пізнавальну, культурно-світоглядну,
функцію безпосередньої продуктивної сили, прогностичну, функцію духовного
перетворення світу. Наука має справу з особливим набором об'єктів реальності, які не
можна звести до об'єктів повсякденного досвіду. Для опису цих об'єктів, незвичайних з
точки зору здорового глузду, наука виробила спеціальну мову, понятійний апарат, а для
безпосереднього впливу на них наука створила систему спеціальних знарядь (інстру-
менти виміру, різні прилади тощо), які дають змогу виявити можливий їх стан в
умовах, що піддаються контролю суб'єкта. Наука формує специфічні способи
обґрунтування істинності знань: експериментальний контроль за одержаним знанням,
виведення одних знань з інших, правильність яких уже доведена.
За предметом дослідження науки поділяються на природні—технічні (вивчають за-
кони природи і способи їхнього освоєння), суспільні (об'єктом тут виступають різні
суспільні явища та їх закони), гуманітарні (вивчають саму людину як особистість).
Предмет науки впливає на їїметоди, способи дослідження об'єкта. Так, у природничих
науках одним .з головних способів дослідження є експеримент, а в суспільних науках
— статистика.
5. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнанняРозрізняють емпіричний та
теоретичний рівні наукового пізнання Емпіричний (грец. етреігіа— досвід) — це такий
рівень знання, зміст якого в основному одержано з досвіду (із спостережень та експери-
менті в), підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною
мовою. Характерною особливістю емпіричного пізнавального рівня є те, що він
включає в себе безпосередній контакт дослідника з предметом за допомогою органів
відчуттів або приладів, що їх доповнюють; дає знання зовнішніх, видимих зв'язків між
явищами. Вершиною емпіричного пізнання є фіксація повторення явищ без пояснення
причин. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані
спостереження, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані
графічно тощо.
Теоретичне пізнання (грец. — розгляд, дослідження) — це пояснення підстав
відтворення. Теоретичне знання має загальний і необхідний характер і містить
відомості про внутрішні закономірності спостережуваних явищ. На цьому рівні ми
одержуємо знання не тільки за допомогою досвіду, а й абстрактного мислення.
Теоретичне знання включає систему понять, суджень, абстракцій, часткові й
загальні теорії. Перевага теоретичного знання полягає в тому, що воно дає розуміння
суті загального закону і може передбачити майбутнє. Метафізичний підхід до

46