Page 59 - 6703

У цьому процесі кожний з етапів виступає запереченням попереднього, а весь процес
— запереченням заперечення.
Діалектичне заперечення означає не просто знищення чи механічне відкидання
старої якості, а тільки її подолання, зняття, яке включає момент внутрішнього зв'язку зі
старим, утримання та збереження позитивного змісту старої якості і тим самим
становить умову подальшого розвитку, можливості нового заперечення. Сутністю
закону заперечення заперечення є відображення напряму і форми процесу розвитку в
цілому, а також напряму і форми розвитку внутрішніх етапів окремого циклу розвитку
явища. Він відбиває спадкоємність як характерну рису процесу розвитку, бо в кожному
новому ступені розвитку зберігається те позитивне, що було на попередніх стадіях
розвитку у вихідному пункті та в його запереченні. Водночас кожний новий ступінь
розвитку являє собою не просте, механічне поєднання позитивного змісту попередніх
стадій розвитку, а виступає як діалектична єдність, в якій переборюються однобічності
попередніх стадій розвитку і утверджується більш багатий і всебічний зміст,
відбувається перехід у вищу фазу розвитку. Закон заперечення заперечення відображає
вихідний характер розвитку, поступовість руху; розвиток, який ніби повторює пройдені
вже ступені, але повторює їх інакше, на вищій фазі. Ця форма зумовлена
особливостями зв'язку між етапами в розвитку явища, що виступають як стадії руху
внутрішніх суперечностей від їхнього зародження до розв'язання. Остання стадія,
стадія розв'язання суперечностей, перебуває в такому зв'язку з вихідною, що вона є
ніби поверненням до неї, поверненням старого, але повторенням на новій вищій основі.
В об'єктивній дійсності закон заперечення заперечення діє не в чистому вигляді, а
прокладає собі шлях через безліч випадковостей. Багатосистемність предметів і явищ
вимагає конкретного підходу до аналізу різних умов, суперечностей, тенденцій.

Список рекомендованої літератури

1. Філософія. Курс лекцій. — Київ, 2008.
2. Лекція 1. Корет Э. Основы діалектики. — К.: — 1998. — С. 9-11; 16-23
3. Горак Г.І. Філософія. Курс лекцій. —Київ, 1997. —Розд. 1. Возняк B.C.
Метафизика рассудка и разума. — К.: — 1994. — С. 7-25.

Питання для контролю знань та дискусій

1. Чи є коректним твердження про те, що матерія виникла раніше від свідомості?
2.Назвіть основні типи, види і форми руху матерії.
3. Що таке простір і час? Що їх об 'сднус і чим вони різняться?
4.Про що говорить використання в науці «чотиривимірного або п-вимірного
простору»?

42