Page 56 - 6703

Систему визначають як упорядковану множину взаємозв'язаних елементів з певною
структурою і організацією.
Елемент — це компонента (одиниця аналізу складних предметів, явищ і процесів),
яку не можна поділити на більш елементарні частини.
Структура — це відносно сталий засіб зв'язку елементів того чи іншого складного
цілого. Вона відображає упорядкованість внутрішніх і зовнішніх зв'язків об'єктів
пізнання. Структурні зв'язки пронизують усі процеси, які відбуваються у системних
об'єктах. Системно-структурний підхід дослідження об'єктів різної природи включає
певні вимоги: реактивності, адаптивності, самоорганізації, ієрархічності та інші.
Зміст — це сукупність різних елементів та системи взаємодій з ними, що
визначають тип, характер явища, предмета, процесу.
Форма — це засіб існування того або іншого змісту. Форма організує зміст, фіксує
ту чи іншу ступінь його розвитку, нормалізує його стан. Форма більш консервативна і
стала, ніж зміст, вона невід'ємна від змісту предмета і відносно самостійна від нього.
Існує багато наук, що вивчають форму: це геоморфологія, морфологія рослин і тварин,
структурна лінгвістика та інші. Кожна наука успішно використовує метод формалізації.
Зв 'язки детермінації:
1. Причинні зв'язки.
2. Необхідність і випадковість.
3. Можливість і дійсність.
4. Концепція детермінізму та її протилежність — індетермінізм.
Причина — це те, що викликає наслідок. Вона ніколи не ви-/ ступає в чистому
вигляді: її завжди породжують умови і привід^ Умови не рівнозначні причині, оскільки
безпосередньо не викликають наслідок. Але поза певними умовами причина не діє, а
якщо і діє, то безрезультатно або не повною мірою. Умови —- це сукупність факторів,
які супроводжують або сприяють причині.Не слід також ототожнювати причину і
привід. Він пов'язаний як з причиною, так і з умовами, але не зводиться до них.
Привід можна визначити як поверховий вираз причини, він не породжує наслідок, а
тільки служить для нього зовнішнім поштовхом.Причинна залежність має досить,
відносний характер. Хоча причина і наслідок — необоротні поняття, і наслідок ніколи
не запобігатиме причині, все ж взаємовідношення їх досить гнучкі і багатозначні.
Причина і наслідок не існують безвідносно одне від одного і щодо оточуючих їх явищ, і
кожне з них в універсальному світовому зв язку може бути водночас і причиною, і
наслідком.
Причинний зв'язок буття і пізнання доповнюється категоріями необхідності і
випадковості. Необхідність — поняття для визначення внутрішнього стійкого зв'язку
об'єктів, зумовленого всім попереднім ходом розвитку їх і всією сукупністю наявних
умов їхнього існування. Необхідним є те, що за певних обставин обов'язково є або
повинно бути.
Випадковість — поняття, яке визначає проблематичність або необов'язковість
виникнення або існування подій. Випадковим є те, що за певних умов може бути, а
може і не бути. Діалектика необхідності і випадковості передбачає два суттєвих

39