Page 57 - 6703
P. 57

моменти: по-перше, випадковість виступає формою виявлення необхідності, по-друге,
                  випадковість виступає як її доповнення.
                       Можливість  відображає  об'єктивно  існуючий  і  внутрішньо  зумовлений  стан
                  предмета  у його незавершеному, потенційному розвитку. Реальна можливість та, для
                  реалізації якої склалися всі необхідні умови. Формальна (абстрактна) можливість має
                  малу ймовірність здійснення, а ймовірність здійснення неможливості дорівнює нулю.
                        Дійсність характеризує реалізоване, завершене, актуалізоване буття предмета. Вона
                  є здійсненою можливістю.
                        До основних діалектичних законів належать:
                  1.закон взаємного переходу кількісних і якісних змін;
                  2.закон єдності і боротьби протилежностей;
                  3.закон заперечення заперечення.
                       Розглянемо кожний закон окремо. Вивчення закону взаємного переходу кількісних і
                  якісних змін необхідно починати з визначення таких понять, як якість, кількість, міра.
                        Якість — це внутрішня визначеність предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з
                  буттям визначеність. Щось, завдяки своїй якості, є тим, чим воно є і, втрачаючи свою
                  якість,  воно  перестає  бути  тим,  чим  воно  є  (Гегель).  Якість  виявляє  себе  через
                  властивість.
                        Кількість — це зовнішня визначеність предмета, яка вже не є тотожною з буттям.
                  Чистим кількісним виразом є число, яке практично не пов'язане з якістю. Незважаючи
                  на  це,  кількість  і  якість  між  собою  взаємопов'язані,  гармонійно  поєднані.  Єдність
                  кількості  і  якості  виражається  в  категорії  міри.  Міра  показує  жу,  в  якій  предмети
                  залишаються якісно визначеними.
                        Перехід  від  одного  якісного  стану  до  іншого  відбувається  за  вдяки  певним
                  кількісним  змінам.  До  певної  міри  кількісні  зміни  не  ведуть  до  виникнення  нової
                  якості.  Кількісні  міри  припиняються,  коли міра  вичерпує  себе  і  виникає  нова  якість.
                  Перехід від кількісних змін до нових якісних відбувається завдяки стрибкам. Стрибки
                  розрізняють за:
                  —  характером;
                  —  змістом;
                  —  формою їхнього прояву та ін.
                        Характер  стрибка  зумовлюється  специфікою  розвитку  предмета.  За  масштабом
                  стрибки можуть бути довгими і короткими, охоплювати цілі епохи і незначні історичні
                  періоди.  За  змістом  —  це  перехід  одного  якісного  стану  предмета  до  іншого.  За
                  формою прояву стрибки можуть бути швидкими (типу вибуху) та повільними. Основний
                  зміст  цього  закону  полягає  в  тому,  що  перехід  від  однієї  якості  предмета  до  іншої
                  здійснюється не стихійно, а закономірно в межах своєї міри. Визначивши таку міру,
                  можна передбачити характер стрибка, його тип і відповідно зреагувати на нього.
                       Закон єдності і боротьби протилежностей є одним з основних законів діалектики,
                  який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві та пізнанні.
                       Причини  руху  і  розвитку  криються  у  внутрішніх  суперечностях,  притаманних
                  процесам  і  явищам  об'єктивної  дійсності  —  боротьбі  протилежностей.  Кожний
                  предмет,  явище,  процес  є  суперечливою  єдністю  протилежностей,  які  взаємно

                                                              40
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62