Page 163 - 6703

правило, керівну, організуючу роль. А здійснюють їх задумки та наміри інші люди,
серед яких є як соціально активні, так і пасивні. Пасивні люди, намагаючись стояти
осторонь будь-яких соціальних подій, все ж таки певним чином бувають насильно втяг-
неними в ці події, бо жити у суспільстві і бути вільним від суспільства ще не вдавалось
нікому. Активні ж члени суспільства намагаються в міру своїх можливостей тим чи
іншим способом впливати на хід подій. Саме ця мережа соціально активних людей і
творить історію, вносячи свою частку такого впливу.

5. Соціальна структура особистості

Ще Демокріт вважав людину малим світом («мікрокосмом»), у якому
віддзеркалюється великий світ («макрокосм»). Людина-особистість як самодостатній
об'єкт має свою структуру, взаємопов'язані і взаємодіючі частини якої складають
систему особистості. Отже, особистість, як і суспільство в цілому, є функціонуючою
системою, яка з'являється і розвивається завдяки розглянутому вище механізму
соціалізації. Від того, яким чином відбувається соціалізація індивідів, залежить і їх
соціальний статус, ролі, які вони виконують у суспільстві. Від соціалізації й однієї з
головних її ланок, виховання, залежить і те, на які цінності буде спрямована діяльність
конкретної особистості, яким чином вона досягатиме мети своєї діяльності, і, отже, її
поведінка.
Особистість майже в усьому залежить від суспільства, бо саме в ньому вона і стає
особистістю. Тому будь-які зміни у суспільстві як системі неодмінно відбиваються на
змінах особистості. Що ж саме в ній змінюється? Перш за все, змінюється її внутрішня
структура. Що ж таке структура? До структури особистості повинні входити такі
елементи, яких нема у тварин, і які утворюють саму сутність особистості. Це знання,
переконання, світогляд, світосприйняття, віра, усвідомлення свого місця і ролі у
суспільстві, совість, взагалі її духовність тощо. Отже, структура особистості - це її
внутрішній світ. Усе, що інтеріорізувалось в особистості з норм і цінностей
суспільства, його культури є складовими частинами її внутрішньої структури. Від того,
як ці частини взаємодіють, залежить поведінка і в цілому діяльність особистості як
системи. У гармонійної особистості усі складові її структури працюють злагоджено, і
навпаки, збій у взаємодії цих частин веде до погіршення роботи системи особистості, а
звідси - й до певних відхилень у поведінці.
Таким чином зміни, що весь час відбуваються у суспільстві як системі, ведуть до
зміни певних елементів структури особистості або до зміни взаємовідносин цих
елементів. Як наслідок, у структурі особистості є зміни її поведінки, а значить і
взаємних стосунків з іншими особистостями, членами суспільства. Так, наприклад,
багато хто з минулих комуністів внаслідок змін, що відбулися у нашому суспільстві, і
завдяки отриманню нової інформації та знань про злочини, скоєні більшовицьким
режимом, різко змінили свої погляди на пануючу комуністичну партію і вийшли з її
лав. У багатьох змінилися погляди на діяльність раніше засуджуваних націоналістів на
прямо протилежні. Це стосується і великого загону віруючих, які стали ними останнім
часом завдяки змінам, що відбулися у нашому суспільстві. Людина, яка приймає віру,

146