Page 162 - 6703

На рівні вольових спрямувань формуються певні соціальні установки, готовність
до дій. На цьому рівні від особистості, як правило, потрібні рішучість, вміння взяти на
себе відповідальність і керування певними діями людей тощо. Часто активні
особистості на цьому рівні бувають досить стриманими у своїх емоціях, будучи
необізнаними щодо аналізу причин і послідовності певного процесу, але, маючи поруч
досить обізнаних радників, беруть на себе керівництво, контроль і відповідальність за
конкретні дії як свої, так і керованих ними людей. Такими часто бувають політичні
ватажки або розсудливі адміністратори на підприємствах, установах тощо.
Усі перераховані критерії соціальної активності можуть бути притаманними одній і
тій особистості, але це, як правило, буває досить рідко. Частіше кожній окремій осо-
бистості притаманний один із вказаних рівнів. У будь-якому випадку ефективність
соціальної активності буває лише за наявності єдності всіх трьох рівнів: поєднання
знань, почуттів та волі.
3. Характер реалізації цінностей, інтересів, потреб. Тут розкриваються особливості
їх реалізації. Показниками рівня реалізації виступають характер, масштаби, результати
та форми діяльності. Тут важливо, як реалізуються певні інтереси, потреби: формально
чи творчо, якщо творчо, то який рівень цієї творчості, суперечливо чи логічно
послідовно, однопланово чи багатопланово тощо. Від виконання цих умов залежить
результат певної діяльності, на який і спрямована соціальна активність особистості або
їх груп.
Для успішної діяльності і досягнення бажаного результату потрібне злагоджене
поєднання всіх трьох критеріїв активності. Якщо це правило не виконується, то
активність стає неповною, неефективною, неврівноваженою, що не тільки не поліпшує
стан суспільства, а часто призводить до згубних наслідків. Там, де в соціальній
активності переважають емоції, часто й виникають конфліктні ситуації, які у такому
випадку розв'язуються зовсім неналежним чином. Багато національних конфліктів
носять саме такий характер.
На завершення декілька слів про історичну роль видатних особистостей, бо їх
можна вважати соціально найактивнішими з погляду значення їхнього впливу на
розвиток суспільства. Серед них виділяють два типи особистостей: ті, що беруть участь
у подіях, і такі, що самі творять події. Перші відомі тим, що вони здійснили,
знаходячись незалежно від своєї волі чи бажання у тому чи іншому місці у потрібний
момент. Причому, вони не обирають цей момент і не знаходять самі ті місця, у яких
потрібно бути. Обставини самі їх знаходять, але вони, опинившись у певних
обставинах, приймають правильні рішення, використовуючи можливості, що
відкрилися. Часто такі люди навіть не підозрюють історичне значення своїх вчинків.
Другий тип особистостей - це дійсно великі особистості з унікальними
властивостями: розумом, талантом, проникливістю, наполегливістю, завзятістю тощо.
Вони самі відчувають свою неординарність, і інші також її визнають. Головне, що
відрізняє ці особистості, це те, що вони не тільки використовують можливості, які
виникають, але й самі створюють їх. З числа таких особистостей висуваються так звані
харизматичні лідери.
Зрозуміло, що історію роблять не тільки видатні особистості. Вони виконують, як

145