Page 12 - 6678

 можливість отримати роботу;
 праця в умовах свободи (заборона рабської, дитячої праці);
 продуктивна праця;
 рівність у праці (відсутність дискримінації на робочому місці та у доступі до роботи,
можливість поєднання трудової діяльності із сімейним життям);
 безпека на виробництві (безпечні умови праці, наявність пенсійного забезпечення та
можливість отримати допомогу у разі погіршення здоров’я, втрати роботи та інших випадках);
 гідність у праці (вимагається уважне ставлення до працівників та
їх проблем, участь у прийнятті рішень щодо умов праці).
Кодекс практики з ВІЛ/СНІД та працевлаштування містить фундаментальні принципи
розробки політики на рівні підприємства, громади та нації стосовно профілактики ВІЛ/СНІД,
управління та пом’якшення впливу ВІЛ/СНІД на сферу праці, усунення дискримінації ВІЛ-
інфікованих осіб.
Одним з основних документів, який регулює питання соціально-трудових відносин на
засадах КСВ є стандарт SA8000 «Соціальна відповідальність» компанії Social Accountability
International. Це добровільний моніторинг, сертифікація та оцінювання умов праці у міжнародних
компаніях на глобальних ринках. Стандарт містить вимоги щодо таких елементів системи
соціальної відповідальності підприємства:
 дитяча праця – виробництво не використовує працю працівників у віці до 15 років,
мінімальний вік знижений до 14 років для країн, діючих у рамках Конвенції МОП № 138,
за винятком країн, що розвиваються;
 примусова праця – виключення примусової праці, включаючи кабалу або борг, заборона
запоруки грошима або документами, які засвідчують особу працівника;
 здоров’я і безпека – забезпечення безпечних і здорових умов праці, здійснення заходів із
запобігання травматизму, регулярне навчання техніці безпеки працівників, створення
системи для виявлення загроз здоров’ю і безпеці, доступ до вбиралень, душових (ванних)
кімнат і до питної води;
 свобода асоціації і право на ведення колективних нарад – повага права створювати
профспілки і бути їх членом, можливість проведення колективних нарад;
 дискримінація – заборона дискримінації за ознакою раси, касти, походження, релігії,
інвалідності, статі, сексуальної орієнтації, політичних переконань, віку, виключення
сексуальних домагань;
 дисциплінарні заходи – заборона тілесних покарань, психічного або фізичного примусу,
словесних образ;
 робочий час – відповідно до чинного законодавства, але не більше 48 годин на тиждень,
мінімум один вихідний день на тиждень, добровільні наднормові, оплачувані і такі, що не
перевищують 12 годин на тиждень на регулярній основі;
 оплата праці – заробітна плата виплачується за стандартний робочий
тиждень і повинна відповідати законодавчим і галузевим стандартам, бути достатньою для
задоволення основних потреб працівників і їхніх сімей, відсутність дисциплінарних
відрахувань;
 система управління людськими ресурсами – прагнення не лише пройти сертифікацію, але
й інтегрувати стандарт у системи і методи управління.

В Україні нормативно-правове регулювання виплат працівникам на підприємствах,
установах та організаціях здійснюється на трьох рівнях:
 макрорівень – вплив норм правової бази поширюється на усі види діяльності;
 мезорівень – нормативно-правова база зазначає правила розрахунків з
працівниками окремих галузей беручи до уваги їх особливості;
 мікрорівень – нормативні документи створюються на самих підприємствах
відповідно до чинного законодавства.

1. Відповідно до статті 43 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96 – ВР (із
змінами і доповненнями) кожному гарантується право на працю, яку людина вільно обирає і на
яку вільно погоджується. Ст. 44 – 46 КУ гарантують працівникам права захисту своїх економічних
і соціальних інтересів.

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322 – VIII (із змінами та

12